Бастард - Йовин

Вели баронессе скромнее быть,

Вели ресницы не поднимать,

Вели, барон, только поздно, слышишь,

Молва покатилась как камень с вершины:

Жена, мол, тебе не верна.

Вели негодяя, немедля, убить,

Вели баронессу вести в монастырь,

Вели же, барон, только поздно, слышишь,

Труворы в округе поют о Бастарде,

Что был от измены рожден.

Судьба в лицо колодой карт -

Перечеркни свой герб, Бастард!

Ты здесь чужой на карнавале чьих-то встреч!

Где честью кормят воронье,

И ты отрекся от нее -

Вассал удачи уповает лишь на меч!

Иди возьми, если сможешь взять,

Иди ответь на удар ударом,

Иди же, Бастард, объяви свой вызов,

Небрежно швыряя перчатку миру,

И пусть побеждает, кто прав!

А что благородство, а в чем тут подлость,

Тебе ли бояться молвы досужей,

И если война - пусть война без правил,

И если победа - любой ценою -

Никто не посмеет судить!

Где был Господь, когда ты звал,

Пока еще молчал металл,

Пока твой путь еще не брошен за порог,

И горький смех корёжит рот,

И ты погнал коня вперед,

Не разбирая перепутанных дорог.

Из рук короля ты получишь титул,

Женой твоей станет сама герцогиня,

Ты станешь богат и фавор узнаешь -

Достойнейшим будешь из всех достойных!

Но это не будет финал!Удача,твой момент настал,

Каков игрок - таков финал!

Уже трубит герольд в охрипшую трубу.

Монета встанет на ребро,

Фортуна выбросит зеро,

Плати судьбой за жизнь,

А жизнью - за судьбу!

Вели герцогине скромнее быть,

Вели ресницы не поднимать....

Вели баронесі скромніше бути,

Вели вії не піднімати,

Вели, бароне, тільки пізно, чуєш,

Поголос покотився як камінь із вершини:

Дружина, мовляв, тобі не вірна.

Вели негідника, негайно, вбити,

Вели баронесу вести до монастиря,

Вели ж, бароне, тільки пізно, чуєш,

Трувори в окрузі співають про Бастарда,

Що був від зради народжений.

Доля в обличчя колодою карт -

Перекресли свій герб, Бастарде!

Ти тут чужий на карнавалі чиїхось зустрічей!

Де честю годують вороння,

І ти зрікся її -

Васал удачі сподівається лише на меч!

Іди візьми, якщо зможеш взяти,

Іди відповідь на удар ударом,

Іди ж, Бастарде, оголоси свій виклик,

Недбало жбурляючи рукавичку світові,

І нехай перемагає, хто має рацію!

А що благородство, а в чому тут підлість,

Чи тобі боятися чутки дозвілля,

І якщо війна – нехай війна без правил,

І якщо перемога - будь-якою ціною -

Ніхто не посміє судити!

Де був Господь, коли ти кликав,

Поки що мовчав метал,

Поки твій шлях ще не кинутий за поріг,

І гіркий сміх коріжить рот,

І ти погнав коня вперед,

Не розбираючи переплутаних доріг.

З рук короля ти отримаєш титул,

Дружиною твоєю стане сама герцогиня,

Ти станеш багатим і фавор дізнаєшся -

Найгіднішим будеш із усіх гідних!

Але це не буде фінал! Удача, твій момент настав,

Який гравець – такий фінал!

Вже трубить герольд у хриплу трубу.

Монета стане на ребро,

Фортуна викине зеро,

Плати долею за життя,

А життям – за долю!

Вели герцогині скромніше бути,

Вели вії не піднімати.