Звёздочка - Виктор Третьяков

Мы с тобой незнакомы пока,

Ты не знаешь даже песен моих…

Протекает между нами река

Разделяя грусть — одну на двоих.

Впрочем, я не стал бы спорить с судьбой,

Все получится — молись, не молись…

Мы пока что одиноки с тобой,

Потому что ждем друг друга всю жизнь.

Припев:

Погадай себе, погадай,

Видишь, звездочка в небе светится.

Нагадай себе, нагадай

Этим летом со мною встретиться.

Позови меня, позови,

Даже если не знаешь имени…

Наугад мое назови

Ветру под небесами синими.

Ты, конечно, не такая, как все —

Мир твой соткан из фантазий и снов,

Где ты бродишь босиком по росе

И животных понимаешь без слов.

Вылетая по ночам из окна

Городской панельной клетки своей,

Возвращаешься под утро одна,

Вновь не встретившись с душою моей.

Припев.

Мы с тобой незнакомы пока…

Протекает между нами река…

Ми з тобою незнайомі поки,

Ти не знаєш навіть пісень моїх…

Протікає між нами річка

Розділяючи смуток - один на двох.

Втім, я не став сперечатися з долею,

Все вийде — молися, не молися…

Ми поки що самотні з тобою,

Тому що чекаємо одне одного на все життя.

Приспів:

Погадай собі, погадай,

Бачиш, зірочка в небі світиться.

Нагадай собі, нагадай

Цього літа зі мною зустрітися.

Поклич мене, поклич,

Навіть якщо не знаєш імені…

Навмання моє назви

Вітру під синіми небесами.

Ти, звичайно, не така, як усі

Світ твій зітканий із фантазій та снів,

Де ти бродиш босоніж по росі

І тварин розумієш без слів.

Вилітаючи по ночах з вікна

Міської панельної клітини своєї,

Повертаєшся під ранок одна,

Знову не зустрівшись із душею моєю.

Приспів.

Ми з тобою незнайомі поки що…

Протікає між нами річка.