Летняя ночь - Виктор Третьяков

Я всю жизнь, наперёд, вряд ли вспомнить смогу,

Но, касательно тебя, нет, поверь мне, секрета:

Мы построим наш дом на речном берегу,

И на этом берегу будет вечное лето!

Будет в доме нашем всё, что душа пожелает,

Будут петь у нас в саду только райские птицы!

Ты, пожалуй, скажешь мне, что, мол, так не бывает…

Я скажу — бывает всё, даже, что и не снится!

Забудь,

Всё, что звёзды говорят о Судьбе…

Забудь,

И придумай всё сама!

Всегда

Эта ночь принадлежала тебе,

И звала за собой и сводила с ума…

А ещё… мы с тобой никогда не умрём,

Потому что умирать, это дело — земное.

Мы всю нашу любовь, ту, что здесь соберём,

Непременно заберём, на прощанье, с собою…

Если помнишь, мы себе в прошлый раз дали слово:

Постараться отыскать в этой жизни друг друга!

Я вернулся… лишь за тем, чтоб найти тебя снова,

Потому что — долго невыносима разлука!

Забудь,

Всё, что звёзды говорят о Судьбе…

Забудь,

И придумай всё сама!

Всегда

Эта ночь принадлежала тебе,

И звала за собой и сводила с ума…

И звала за собой и сводила с ума…

И звала… и сводила с ума…

Я все життя, наперед, навряд чи згадати змогу,

Але, щодо тебе, ні, повір мені, секрету:

Ми побудуємо наш будинок на річковому березі,

І на цьому березі буде вічне літо!

Буде в нашому домі все, що душа забажає,

Співатимуть у нас у тільки райські птахи!

Ти, мабуть, скажеш мені, що, мовляв, так не буває.

Я скажу — буває все, навіть, що й не сниться!

Забудь,

Все, що зірки говорять про Долю…

Забудь,

І придумай все сама!

Завжди

Ця ніч належала тобі,

І звалила за собою і зводила з розуму...

А ще… ми з тобою ніколи не помремо,

Тому що вмирати, це справа—земна.

Ми всю нашу любов, ту, що тут зберемо,

Неодмінно заберемо, на прощання, з собою ...

Якщо пам'ятаєш, ми соби минулого дали слово:

Постаратися відшукати в цьому житті один одного!

Я повернувся… лише за тим, щоб знайти тебе знову,

Тому що - довго нестерпна розлука!

Забудь,

Все, що зірки говорять про Долю…

Забудь,

І придумай все сама!

Завжди

Ця ніч належала тобі,

І звалила за собою і зводила з розуму...

І звалила за собою і зводила з розуму...

І звала... і зводила з розуму...