Снег - Виктор Третьяков

Где ж ты была, молодая,

Да, кто ж за тобой шел по следу,

С кем ты жила в день, когда я Песню писал, да по снегу?

Припев: Но все, что тебе сердце гложет,

Бог заметет в эту зиму:

Снег-то какой, глянь, — как с тополей пух.

Снег-то какой, глянь, — как с тополей пух.

Я протяну к солнцу руки,

Да кто ж мне теперь скажет слово?

Я ж для тебя грею звуки,

Чтоб мы потом спели снова.

Эх, если бы ты не раньше срока,

То я б за тобой на край света,

И вышло бы, знать, больше проку,

А нынче ты мне — все про лето.

Где ж ты была, молодая,

Да, кто ж за тобой шел по следу,

С кем ты жила в день, когда я Песню писал, да по снегу?

Припев: Но все, что тебе сердце гложет,

Бог заметет в эту зиму:

Снег-то какой, глянь, — как с тополей пух.

Снег-то какой, глянь, — как с тополей пух.

Снег-то какой… как с тополей пух!

Де ж ти була, молода,

Так, хто ж за тобою йшов слідом,

З ким ти жила у день, коли я Пісню писав, так за снігом?

Приспів: Але все, що тобі серце глине,

Бог помітить цієї зими:

Сніг який, глянь, як з тополь пух.

Сніг який, глянь, як з тополь пух.

Я простягну до сонця руки,

Так, хто мені тепер скаже слово?

Я ж для тебе грію звуки,

Щоб ми потім заспівали знову.

Ех, якщо би ти не раніше терміну,

То я б за тобою на край світу,

І вийшло би, знати, більше користі,

А нині ти мені — все про літо.

Де ж ти була, молода,

Так, хто ж за тобою йшов слідом,

З ким ти жила у день, коли я Пісню писав, так за снігом?

Приспів: Але все, що тобі серце глине,

Бог помітить цієї зими:

Сніг який, глянь, як з тополь пух.

Сніг який, глянь, як з тополь пух.

Сніг який... як з тополь пух!