Mesafe - Taladro

Umudum bitmedi bak hep aynı devam eder

Tavanı rutubet kokan odam ve nevaleler

Yağmurun damlalarını güç olsa da hesap eden

Boş bir adamı oynuyoken zor gelir mesafeler

Gecenin arzuhali sisli bir cam

Elimde okka divit üstümde güçlü nidam

Maziye dönük boyası akıp duran şirin binam

Sanki tanıdık ve sanki yabancı gibi siman

Sessizce mesafelere tutunmak

Omzum ağır yine de sen gel bana tutun bak

Ayın hilal evresi hafifçe yokluyorum gökyüzünü

Bulutlar rahatsız bu durumdan

Boyası fuşya rengi ipek günün, ton atlayıp

Omzuma yükledim şu sevgi işini son hattayım

Ben sana açım huzur biraz bende konaklayın

Bi bankta oturdum gri montla Konak’tayım

Kısalmıyo yollar

Büyüsen yürüsen düşünsen ayrı bir dert

Ne yapsan kavuşmuyo kollar

Ne desem ne bilsen bilmesen ayrı bi' dert

Kısalmıyo yollar

Büyüsen yürüsen düşünsen ayrı bir dert

Ne yapsan kavuşmuyo kollar

Ne desem ne bilsen bilmesen ayrı bi' dert

Aradan zaman geçti kalktım o banktan

Hafif adımlarımla yürüyorum yüzüme çarpan

Şu lanet gibi fırtına ne anlat bana kaptan

Bi’kaç anlık mutluluğa ben güneşi satmam

Neyse sonunda umduğum durak

Karşımda milyonlarca kalp var bugün hep aynı duran

Onlarla ilgilen dost sen beni bırak

İzmir’i sevdirdiğini bilmiyordu Burak

Şu an dünyayı tanımladım sepya mavisi

Eğer kalbin bile küsse sana yok tedavisi

Bu yüzden yorgunum kadınım bunun yok bahanesi

Sen ki göz bebeğim eşim bil daha nesin

Çıkarsa bir daha sesim emin ol kavgam olur

Merak etme huzuru tutarsam bir yere salmam onu

Bi' gün gün batımında yaklaşırsam kıyılarına

İsteğim bi' sen bir de gitmek için sandal olur

Kısalmıyo yollar

Büyüsen yürüsen düşünsen ayrı bir dert

Ne yapsan kavuşmuyo kollar

Ne desem ne bilsen bilmesen ayrı bi' dert

Kısalmıyo yollar

Büyüsen yürüsen düşünsen ayrı bir dert

Ne yapsan kavuşmuyo kollar

Ne desem ne bilsen bilmesen ayrı bi' dert

Her dakika umutlarımı yitirdiğim

Yalnızlığa soyunduğum bi' gün kendimi bitirdiğimi

Neyse düşünsene bulutların seni getirdiğin

Моя надія не закінчилася, подивіться, вона завжди залишається незмінною

Моя кімната, стеля якої пахне вогкістю і невалами

Той, хто підраховує краплі дощу, хоча це важко

Дистанції важкі, коли ти граєш з порожньою людиною

Нічне бажання — туманне скло

Окка занури в мою руку, сильно кричить на мене

Моя мила будівля, фарба якої ллється з минулого

Цемент ніби знайомий і ніби чужий

мовчки чіпляючись за відстані

Моє плече важке, але ти прийди, обійми мене і подивись

Півмісяць злегка промацує небо

Хмари стурбовані цією ситуацією

Фарба — шовк фуксії дня, пропускає тонну

Я поклав цю любовну роботу собі на плече, я на останній лінії

Я тебе голодний, мир, побудь зі мною ненадовго

Я сидів на лавці, я в Конаку в сірому пальто

не скорочені дороги

Якщо виростеш, гуляєш, думаєш, то це окрема проблема.

Що б ви не робили, ваші руки не збираються разом

Що б я не казав, знаєте ви чи ні, це окрема проблема.

не скорочені дороги

Якщо виростеш, гуляєш, думаєш, то це окрема проблема.

Що б ви не робили, ваші руки не збираються разом

Що б я не казав, знаєте ви чи ні, це окрема проблема.

Минув час, і я підвівся з тієї лави

Я йду легкими кроками, які б’ють мені обличчя

Що це за проклята буря, скажи мені капітане

Я не продаю сонце за кілька хвилин щастя

У всякому разі, нарешті зупинка, на яку я сподівався

Переді мною є мільйони сердець, які сьогодні завжди незмінні

Бережи їх, друже, ти покинеш мене

Бурак не знав, що він змусив Ізмір полюбити його

Я визначив світ зараз синім кольором сепія

Якщо навіть твоє серце ображене, тобі немає ліків

Тому я втомився, жінка, цьому немає виправдання

Ти дитя моїх очей, моя дружина, знай, що ти більше

Якщо це вийде, я впевнений, що в мене знову буде бій

Не хвилюйся, якщо я збережу мир, я не відпущу його

Якщо одного дня на заході сонця я підійду до твого берега

Моє бажання — ти і човен

не скорочені дороги

Якщо виростеш, гуляєш, думаєш, то це окрема проблема.

Що б ви не робили, ваші руки не збираються разом

Що б я не казав, знаєте ви чи ні, це окрема проблема.

не скорочені дороги

Якщо виростеш, гуляєш, думаєш, то це окрема проблема.

Що б ви не робили, ваші руки не збираються разом

Що б я не казав, знаєте ви чи ні, це окрема проблема.

Кожної хвилини я втрачав надію

Що я закінчив себе одного дня, коли був сам

У всякому разі, уявіть, що вас принесли хмари