Bırak - Taladro, Sancak

Kan damladı gözlerimden alışmışım görmedin mi

Karanlığa boğuldum ay ışığım dönmedin mi

Al bu kalbi kalbine et bir sefer nakış

Rabbim vermesin devanı o nasıl bir bakış

Yanık kokuyo sanki bugün gözlerinin akı

Seni sevmek son yitirdiğim akıl

Aşk bu uğruna ölmediğimi söylüyosan

Bozuk bi kaset gibi gözlerime takıl

Etkisindeyim ben hala o parke sokakların

Ve sensiz uyandığım lanet olası sabahların

Geceler benden ben gecelerden şikayetçi

Bu huzur bozan karanlık her gece ne davetçi

Devam eder yokluğunun sonrası

Seni mi inletiyor başka tenin somyası

Bu yıllar önce köşede bıraktığımın kopyası

Zor değildir bi nankörün gözlerini oyması

Bırak ne kaldıysa gel yerine bırak

O kalbimi ellerime bırak

Ne bu şimdi gözlerime dolan

Sen mi yoksa ben mi yalan

Yine sensin yüreğimin ortasında duran

Sensin umutlarıma vuran

Gülesim yok bi bahanesi de

Kışı yağmuru gözlerime bırak

Ne kaldıysa gel yerine bırak

O kalbimi ellerime bırak

Ne bu şimdi gözlerime dolan

Seni mi yoksa ben mi yalan

Yine sensin yüreğimin ortasında duran

Sensin umutlarıma vuran

Gülesim yok bi bahanesi de

Kışı yağmuru gözlerime bırak

Ne yüzün belli kadın ne geçmişin geçmiş

Geçmeyen bi geçmiş için geçirmek de neymiş

Gözlerimden yaş süzülüp gözlerine mi değmiş

Artık sevmediğine seviyorum demek de neymiş

Huzurun katliamı hislerim kan limiti

Sana geldiğim tüm yollar şimdi kar ve tipi

Kendini ne sandın yalanlarını görmediğimi mi

Yazdığım son şiir öldü şair ölmedi mi

Artık yaralıyım ben demlenemem kurcalama

İnat uğruna bir kadından hınç alamam

Parçalandım daha da fazla parçalama

Hala saplı ihanet hançerin tam canıma

Yasaklı sevgilerin pasaklı aşk sürgünü

Yalan kokan çehrelerin kokulu zevk sümbülü

İnancım yok birine yaklaşan yer süngüyü

Bu da karanlıkta yaşayan adamın aşk günlüğü

Bırak ne kaldıysa gel yerine bırak

O kalbimi ellerime bırak

Ne bu şimdi gözlerime dolan

Sen mi yoksa ben mi yalan

Yine sensin yüreğimin ortasında duran

Sensin umutlarıma vuran

Gülesim yok bi bahanesi de

Kışı yağmuru gözlerime bırak

Ne kaldıysa gel yerine bırak

O kalbimi ellerime bırak

Ne bu şimdi gözlerime dolan

Sen mi yoksa ben mi yalan

Yine sensin yüreğimin ortasında duran

Sensin umutlarıma vuran

Gülesim yok bi bahanesi de

Kışı yağmuru gözlerime bırak

Кров капала з очей, я звикла, ти не бачив?

Я тону в темряві, мій місячний світ не повернувся

Візьми це серце і вишити його один раз

Не дай Боже, який вид

Пахне горінням, ніби сьогодні білки твоїх очей

Любити тебе - це останній розум, який я втратив

Якщо ти скажеш, що я вмер не за це кохання

Попався мені в очі, як розірвана стрічка

Я досі під впливом тих брукованих вулиць

І прокляті ранки я прокидаюся без тебе

Ночі скаржаться на мене, я скаржуся на ночі

Наскільки приваблива ця тривожна темрява щовечора

Він продовжується і після вашої відсутності

Це змушує вас стогнати?

Це копія того, що я залишив у кутку багато років тому

Невдячному неважко виколоти очі

Нехай все, що залишилося, прийде і покладе на місце

О залиш моє серце в моїх руках

Що це, зараз наповнюйте мої очі

Ви чи я брешете

Ти все ще стоїш посеред мого серця

Ти той, хто виправдав мої надії

У мене немає приводу посміхатися

Залиш зимовий дощ в моїх очах

Все, що залишилося, прийдіть і залиште

О залиш моє серце в моїх руках

Що це, зараз наповнюйте мої очі

Ви чи я брешете

Ти все ще стоїш посеред мого серця

Ти той, хто виправдав мої надії

У мене немає приводу посміхатися

Залиш зимовий дощ в моїх очах

Ні твоє обличчя ясне жіноче, ні твоє минуле минуле

Що варто витрачати на минуле, яке не минає?

Сльози текли з моїх очей і торкалися твоїх очей?

Що означає сказати, що ти любиш те, що більше не любиш?

Розправа миру мої почуття кров обмежують

Усі дороги, якими я прийшов до тебе, тепер сніг і блаженство

Що ти думав про себе, що я не бачив твоєї брехні?

Останній вірш, який я написав, мертвий, чи не помер поет?

Я зараз поранений, не можу заварювати

Я не можу зняти з жінки образи заради впертості.

Я розбитий, розбитий ще більше

Твій кинджал зради досі з ручкою прямо в моїй душі

Неохайне любовне вигнання заборонених кохань

Запашний гіацинт насолоди облич, що пахнуть брехнею

Я не вірю, що земля багнетом наближається до когось

Це щоденник кохання людини, яка живе в темряві

Нехай все, що залишилося, прийде і покладе на місце

О залиш моє серце в моїх руках

Що це, зараз наповнюйте мої очі

Ви чи я брешете

Ти все ще стоїш посеред мого серця

Ти той, хто виправдав мої надії

У мене немає приводу посміхатися

Залиш зимовий дощ в моїх очах

Все, що залишилося, прийдіть і залиште

О залиш моє серце в моїх руках

Що це, зараз наповнюйте мої очі

Ви чи я брешете

Ти все ще стоїш посеред мого серця

Ти той, хто виправдав мої надії

У мене немає приводу посміхатися

Залиш зимовий дощ в моїх очах