Unutmak İstemiyorum - Cem Adrian, Taladro

Çok oldu uyanalı gözlerim hâlsiz

Mektupların hep birikti

Geri yazmayalı kurudu mürekkebim

Ama üzülme, senin için dirilttim

Biri seviyorsa sevmeli bilinçli

Sevmeyi bilmeyen bi' hiçtir

Uçurtması hür bi' çocuk gibi sevincim

Tüm pis yollara gelincik

Yaz bitti, doğaya küsmüş dağ

Demek ki bi' yerde kurudu pınarlar

Sizin de köyünüze düşmüş kar

Eser yok yüzüne konan bahardan

Hâlâ örülü mü saçın?

İçim bir kelebeğin ömrünü taşır

Hâlâ ölü mü nehirler?

Sorma beni, bi' şekil dönüyor değirmen

Bulutsuz hayale gökyüzüydüm

Kırdın, üzerime toprak ördün

Âşık aşkına küser olmuş

Bi' de Leyla yaşıyor, Mecnun öldü

Umutsuz yollara ışıkken, hayret

Bi' nefes içimize sığmaz oldu

Dünya hatrına dönüyor sanma

Mecnunsuz Leyla beter oldu

Yolları gide gide bitiyordu san

Vardığım her yerde gül bitti

Belki de bi' gün bana varırsın umudum

Bütün odalarımıza tül diktim

Bi’kaç söz yüreğine dokunuyorsa

Yüzüne şiirler okunuyo' say

Temmennim kalbine gökkuşağı

Sana renkleri sevmeyi öğretiyorsam

Unutmak istemiyorum bu gece

Al ellerimi ellerine

Sar yüreğini yüreğime

Kör karanlığın içinde

Ah, bırak beni kaderime

Vur kederini kederime

Saç küllerini küllerime

Bak gözlerinin önünde

Ah, ölüyorum ellerinde

Yokluğun eski bi' zindan kapısı

Derdi çok ama kilidi yok artık

Sevgiyi saygıyı ölçmüyo' tartım

Boyumdan koca bir dertle sınandım

Yakamoz doğuyor mu senelerdir?

Üzgünüm her şeyi sele verdim

Zaman, yelkovan akrebi sevemez mi?

Bi' yanlış doğruya ölemez mi?

Peki mis kokun hâlâ duruyo' mudur?

Pencerene bi' kuş konuyo' mudur?

Hâlini hatrını soruyo' mu biri?

Gülüşün hâlâ seni koruyor mudur?

Yağmur kiri, ben seni temizledim

Kokun ayıltır ölü denizleri

Ölüm beni, ben seni gözetledim

«Aşk"dediler tek seni özetledim

Anla, dilimde tüy bitti

Kül tablama yeni kül serptim

Koca yıl bitti, söz verdim

Tutamadım, verebileceğim söz bitti

Yerinde sayan zaman gibi bazen

Her haykırış sebebimsin madem

Bil, sevgi beden gibi mahrem

Gözlerin ay ışığı, gülüşün maden

Isıtan gece buz kesti

Sana ben geldim ama sen gittin

Uçurum kenarında yol bitti

Seni ben çektim, beni sen ittin

Bu defteri koca dertle kapattım

Aşk kumar, en düşük zarı attım

Zararı yok, sana kalpten inandım

Gözümü fazla karartıp

Unutmak istemiyorum bu gece

Al ellerimi ellerine

Sar yüreğini yüreğime

Kör karanlığın içinde

Ah, bırak beni kaderime

Vur kederini kederime

Saç küllerini küllerime

Bak gözlerinin önünde

Ah, ölüyorum ellerinde

Вже давно не прокинувся, очі втомилися

Твої листи завжди купалися

Моє чорнило висохло відтоді, як я написав назад

Але не хвилюйся, я воскрес для тебе

Якщо хтось любить, він повинен любити свідомо

Хто не вміє любити, той ніщо

Моя радість, як дитина, чий змій вільний

Ласка на всі брудні дороги

Пройшло літо, гора ображена на природу

Це означає, що джерела десь висохли.

Сніг, що випав і на ваше село

На твоєму обличчі не залишилося й сліду пружини

Ваше волосся ще заплетене?

У мене всередині живе життя метелика

Річки все ще мертві?

Не питайте мене, якась форма – це прядильна фабрика

Я був безхмарним омріяним небом

Ти зламав, ти засипав мене землею

Закоханий ображений на свою любов

Крім того, Лейла жива, Меджнун мертвий

Як світло на безнадійних дорогах, дивуйся

Один подих не міг уміститися в нас

Не думайте, що світ повертається заради вас

Мекнун Лейлі стало гірше

Думали, що їхні дороги закінчуються

Троянда цвіте скрізь, куди я піду

Можливо, одного разу я сподіваюся, що ти досягнеш мене

Я шила тюль у всіх наших кімнатах

Якщо кілька слів торкнуться вашого серця

Скажіть: «Вірші читаються тобі в обличчя»

Веселка в моєму серці

Якщо я навчу тебе любити кольори

Я не хочу забути сьогоднішнього вечора

візьми мене за руки

Загорни своє серце в моє серце

У сліпій темряві

Ой, покинь мене моїй долі

Стріляй своє горе на моє горе

волосся попіл до попелу

подивись перед очима

О, я вмираю від твоїх рук

Старі двері підземелля відсутності

У нього багато проблем, але він більше не має замка

Я не вимірюю любов і повагу

Я був випробуваний з великою проблемою з моєї висоти

Якамоз народився роками?

вибачте, що залила все

Хіба час не може любити хвилинну стрілку?

Хіба неправда не може померти правильно?

Ну, а твій запах все ще існує?

На ваше вікно сідає птах?

Вас хтось запитує як справи?

Ваша посмішка все ще захищає вас?

Дощ, бруд, я прибрав тебе

Твій аромат пробуджує мертві моря

смерть мене, я підглядав за тобою

Сказали «любов», я вам тільки підсумував

Дізнайся, у мене пір’я на язиці закінчилося

Я посипав нову золу свою попільничку

Цілий рік закінчився, я пообіцяв

Я не зміг його виконати, моя обіцянка зникла

Іноді як відлік часу

Оскільки ти моя причина кожного крику

Знай, кохання таке ж приватне, як і тіло

Твої очі місячні, твоя посмішка металева

Тепла ніч замерзла

Я прийшов до тебе, а ти пішов

Дорога закінчується на краю скелі

Я тягнув тебе, ти штовхнув мене

Я закрив цей блокнот із великою неприємністю

Любов - це азартні ігри, я кинув найнижчі кубики

Нічого страшного, я вірила в тебе всім серцем

Я засліплений надто багато

Я не хочу забути сьогоднішнього вечора

візьми мене за руки

Загорни своє серце в моє серце

У сліпій темряві

Ой, покинь мене моїй долі

Стріляй своє горе на моє горе

волосся попіл до попелу

подивись перед очима

О, я вмираю від твоїх рук