Ankara - Taladro

Sel almış gözlerimin ferini tam ortadayım

Kanımca sessizliğin yamaçlarından bu merak

Ankara’nın sisli sabahı gözlerim bumerang

Kaçırsam da senden sana döner susarak

Yol almış vicdanının puslu merceğinden

Sana bakmak aynı ölüm gibi farkı yok gerçeğinden

Ben aynı yerdeyim de tadım yok

Eskisinden farklı tüneldeyim yine de şüphem yok geleceğinden

Sanki farklı gibiyiz şu günlerde di mi

Bugün aynaya baktığında kendine sor kimim

Bugün aşkı ölüm ölümü aşk sanıyor kibir

Lakin aşkı derde derdi bana satıyor kimi

Bugün istersen al be gözüm yoluna feda başımla

Sen sanıp da bağrıma bastığım taşım var

Hasret gidermek zor bir gözde yaşımla

Bir gün gün batımında geri dönersem hiç şaşırma

Okuyabilmek gözlerinden aşkı

Mevsimlere sormak gibi bir ömrü git başımdan

Tozlu bir mektup eski bir yılbaşından

Şimdi sen tahmin et yokluğun kaç yaşında

Ağla biraz gözlerin tutuşsun

Bir yangın ol isterim külleri umutsuz

Birazcık sen hüzünlen ses telim ağrıyor sus

Ben değilim kaderim uğursuz

Okuyabilmek gözlerinden aşkı

Mevsimlere sormak gibi bir ömrü git başımdan

Tozlu bir mektup eski bir yılbaşından

Şimdi sen tahmin et yokluğun kaç yaşında

Ağla biraz gözlerin tutuşsun

Bir yangın ol isterim külleri umutsuz

Birazcık sen hüzünlen ses telim ağrıyor sus

Ben değilim kaderim uğursuz

Aklımın tam ortasında kaldın

Sayamadığım kaç sözüne kandım

Yıllarca kendimi beş metrekareye saldım ve

Gücün varsa belimi yerden kaldır

Utanma utanma yine bir akşam ez beni

Nasılsa dönerim evime vazgeçilmez ezberim

Bu evde yoksan bile varsın gibi varsayarım

Üzülme yolunda bir tek ölüme pes derim

Şımart beni kalbine doku

Sonuçta oynuyoruz günden güne yoku

Gözlerin sivriliği anımsatıyor oku

Beni bir kitap say ve sayfalarca oku

Yıllarca doldum zaten bardağı taşırma

Güneşe meydan okursun o sırma saçınla

Kendimi boş bir kentin hudutlarına gizliyorum

Bir gün gün batımında geri dönersem hiç şaşırma

Okuyabilmek gözlerinden aşkı

Mevsimlere sormak gibi bir ömrü git başımdan

Tozlu bir mektup eski bir yılbaşından

Şimdi sen tahmin et yokluğun kaç yaşında

Ağla biraz gözlerin tutuşsun

Bir yangın ol isterim külleri umutsuz

Birazcık sen hüzünlen ses telim ağrıyor sus

Ben değilim kaderim uğursuz

Okuyabilmek gözlerinden aşkı

Mevsimlere sormak gibi bir ömrü git başımdan

Tozlu bir mektup eski bir yılbaşından

Şimdi sen tahmin et yokluğun kaç yaşında

Ağla biraz gözlerin tutuşsun

Bir yangın ol isterim külleri umutsuz

Birazcık sen hüzünlen ses telim ağrıyor sus

Ben değilim kaderim uğursuz

Я прямо посеред своїх залиті очей

На мою думку, цей курйоз є одним із схилів мовчання.

Туманний ранок Анкари, мої очі — бумеранг

Навіть якщо я сумую, воно повернеться до вас мовчки

Пройшов крізь туманну лінзу вашого сумління

Дивитися на тебе - це як смерть, нічим не відрізняється від того, що

Я там же, але не маю смаку

Я в іншому тунелі, ніж раніше, але я не сумніваюся, що він прийде

Наче сьогодні ми різні, правда?

Подивившись сьогодні в дзеркало, запитай себе, хто я?

Сьогодні кохання вважає смерть смерть любовною зарозумілістю

Але любов у біді, він мені її продає

Хочеш сьогодні, бери, мої очі принесені в жертву за твій шлях, з моєю головою

У мене є камінь, який я вважав ти

Зі сльозою, від якої важко позбутися

Не дивуйтеся, якщо я повернуся одного дня на заході сонця.

Щоб вміти читати любов з ваших очей

Ідіть від життя, як запитувати про пори року

Пильний лист зі старого Різдва

А тепер вгадайте, скільки років вашій відсутності

Плачь, нехай твої очі загоряться

Я хочу бути вогнем, попіл безнадійний

Ти трохи сумуєш, у мене болить голосова зв’язка, замовкни

Я не моя доля невдала

Щоб вміти читати любов з ваших очей

Ідіть від життя, як запитувати про пори року

Пильний лист зі старого Різдва

А тепер вгадайте, скільки років вашій відсутності

Плачь, нехай твої очі загоряться

Я хочу бути вогнем, попіл безнадійний

Ти трохи сумуєш, у мене болить голосова зв’язка, замовкни

Я не моя доля невдала

Ти в центрі моєї свідомості

Я закохався в те, скільки слів не злічити

За ці роки я ляпнув собі п’ять квадратних метрів і

Підніміть мою спину від землі, якщо у вас є сили

Не соромся, не соромся, одного вечора знову розчави мене

Якось я повернуся до рідного дому, свого незамінного запам’ятовування

Навіть якщо вас немає в цьому будинку, я припускаю, що ви існуєте

На шляху до смутку я здаюся тільки до смерті

побалуй мене, торкнись свого серця

Адже ми граємо день у день.

Гострота твоїх очей нагадує мені

Вважай мене за книгу і читай сторінки

Я вже роками ситий, не переливай склянку

Ви кидаєте виклик сонцю своїм заплетеним волоссям

Я ховаюся на межі порожнього міста

Не дивуйтеся, якщо я повернуся одного дня на заході сонця.

Щоб вміти читати любов з ваших очей

Ідіть від життя, як запитувати про пори року

Пильний лист зі старого Різдва

А тепер вгадайте, скільки років вашій відсутності

Плачь, нехай твої очі загоряться

Я хочу бути вогнем, попіл безнадійний

Ти трохи сумуєш, у мене болить голосова зв’язка, замовкни

Я не моя доля невдала

Щоб вміти читати любов з ваших очей

Ідіть від життя, як запитувати про пори року

Пильний лист зі старого Різдва

А тепер вгадайте, скільки років вашій відсутності

Плачь, нехай твої очі загоряться

Я хочу бути вогнем, попіл безнадійний

Ти трохи сумуєш, у мене болить голосова зв’язка, замовкни

Я не моя доля невдала