Глава X - Маскарад - Сказки Чёрного Города

В этом мире, будто в сказке,

Вокруг нет лиц - одни лишь маски.

Какую тайну под собой они таят?

Что случится в эту ночь?

Но ты откинул мысли прочь,

Ведь ты пришел сюда на маскарад...

Ты думал, что тебе здесь рады,

Наивным всех окинул взглядом

Тех, кто был вокруг.

В ответ никто не улыбнулся,

И в зеркале себя увидев вдруг,

Ты понял всё и ужаснулся...

Тебе хотелось быть под стать,

В свете ином ты пытался предстать,

Старался скрыть желания от них свои...

Выбрав жертву, ты примерил маску,

Сам не зная того, дал ей подсказку.

Она увидела её в глазах твоих...

Но маскарад твой всё продолжался,

И своего ты часа дождался...

Ложе из роз и свечей нежный свет,

В который был покой твой одет.

Ты кружился с ней в танце страстном

И понимал - было все не напрасно!

Маскарад не кончался,но чаще в ответ

Стал ты слышать холодное "нет!"

Что изменилось вдруг - не мог никак понять...

Вновь и вновь ты пытался вернуть

То, к чему долго прокладывал путь.

Но был уже не в силах что-то поменять...

В этом мире - будто в сказке -

Вокруг нет лиц, одни лишь маски...

У цьому світі, наче в казці,

Навколо немає осіб - лише маски.

Яку таємницю під собою вони тануть?

Що станеться цієї ночі?

Але ти відкинув думки геть,

Ти ж прийшов сюди на маскарад...

Ти думав, що тобі тут раді,

Наївним всіх окинув поглядом

Тих, хто був довкола.

У відповідь ніхто не посміхнувся,

І в дзеркалі себе побачивши раптом,

Ти зрозумів усе і жахнувся.

Тобі хотілося бути під стать,

У світлі іншому ти намагався постати,

Намагався приховати бажання від них свої...

Вибравши жертву, ти приміряв маску,

Сам не знаючи того, підказав їй.

Вона побачила її в очах твоїх.

Але маскарад твій все продовжувався,

І свого ти години дочекався...

Ложе з троянд і свічок ніжне світло,

В який був твій спокій одягнений.

Ти кружляв з нею в пристрасному танці

І розумів – було все недаремно!

Маскарад не закінчувався, але частіше у відповідь

Став ти чути холодне "ні!"

Що раптом змінилося - не міг ніяк зрозуміти...

Знову і знову ти намагався повернути

Те, чого довго прокладав шлях.

Але вже не міг щось змінити...

У цьому світі - ніби у казці -

Навколо немає облич, одні лише маски.