Глава IV - Три золотых фигуры - Сказки Чёрного Города

Доставили три ящика -

От соседнего царя

Наблюдательность твою

И ум хочу проверить я

Тебе в подарок я прислал

Три фигуры золотых

И я хочу чтоб выбрал ты

Самую ценную из них

Царь фигуры осмотрел

Одинаковы на вид

И так, и сяк он их вертел

Но разницы не углядит

Недолго думая созвал

Царь тогда, весь свой народ

Тому награду объявил

Кто в них разницу найдет

Но ту загадку разгадать

Было им не суждено

И поражение признать

Царь хотел свое уж, но

Юнец томящийся в тюрьме

Фигуры взялся осмотреть

Разрешите попытаться мне

Меж ними разницу узреть

На фигуры юноша смотрел

Исследовал со всех сторон

Неприметную деталь узрел

И царю промолвил он

Нить серебра мне принести

Прикажите подданным своим

К фигурам нити поднесли

И вновь юнец склонился к ним

Юноша встал в полный рост

И громко он царю сказал

Что ж вы поникли головой?

Загадку ту я разгадал

В ухе есть отверстие

У фигуры каждой той

Но загадка здесь не в том

Здесь подвох совсем другой

В ухо сунул первой нить

Вылезла та через рот

Любит много говорить

Значит, люд придворный тот

У второй фигуры вышла

Из другого уха нить

Значит смысла нету, людям

Таким что-то говорить

А у последней из фигур

Из живота показалась нить

До самой смерти будет тайну

Человек такой хранить...

До самой смерти будет тайну

Человек такой хранить...

Доставили три ящики -

Від сусіднього царя

Спостережливість твою

І розум хочу перевірити я

Тобі в подарунок я надіслав

Три фігури золотих

І я хочу, щоб вибрав ти

Найціннішу з них

Цар постаті оглянув

Однакові на вигляд

І так, і сяк він їх крутив

Але різниці не вбачає

Недовго думаючи скликав

Цар тоді весь свій народ

Тому нагороду оголосив

Хто у них різницю знайде

Але ту загадку розгадати

Було їм не судилося

І поразку визнати

Цар хотів своє вже, але

Юнець нудиться у в'язниці

Фігури взявся оглянути

Дозвольте спробувати мені

Між ними різницю побачити

На постаті юнак дивився

Досліджував з усіх боків

Непримітну деталь побачив

І цареві промовив він

Нитка срібла мені принести

Накажіть підданим своїм

До фігур нитки піднесли

І знову молодик схилився до них

Хлопець став на повний зріст

І голосно він сказав цареві

Що ж ви похилилися головою?

Загадку ту я розгадав

У вусі є отвір

У фігури кожної тієї

Але загадка тут не в тому

Тут підступ зовсім інший

У вухо засунув першу нитку

Вилізла та через рот

Любить багато казати

Отже, народ придворний той

У другої постаті вийшла

З іншого вуха нитку

Значить немає сенсу, людям

Таким щось говорити

А в останньої фігури

З живота здалася нитка

До самої смерті буде таємниця

Чоловік такий зберігати...

До самої смерті буде таємниця

Чоловік такий зберігати...