Глава V - В густой траве - Сказки Чёрного Города

Мы с тобою встретим рассвет

В густой укрывшись траве

Только стук двух влюблённых сердец

И тихое пение птиц в синеве...

Остановил бы навечно тот миг...

Если бы я умел колдовать...

В густой траве

Нас месяц жёлтый охранял

В густой траве

Нас тёплый вечер опьянял

Что будет завтра и как

Неподвластно нам знать,

Но я грею надежду в душе,

Будешь и ты вспоминать...

Про волшебные мгновения...

Про мои прикосновения...

В густой траве

Коснулся я руки твоей

В густой траве

Взыграла кровь в тебе сильней

Ми з тобою зустрінемо світанок

У густій ​​сховавшись траві

Тільки стукіт двох закоханих сердець

І тихий спів птахів у синяві...

Зупинив би надовго ту мить...

Якби я умів чаклувати...

У густій ​​траві

Нас жовтий місяць охороняв

У густій ​​траві

Нас теплий вечір п'янив

Що буде завтра та як

Непідвладно нам знати,

Але я грію надію в душі,

Будеш і ти згадувати...

Про чарівні миті...

Про мої дотики...

У густій ​​траві

Торкнувся я руки твоєї

У густій ​​траві

Зіграла кров у тобі сильніша