Çağırdım - Orxan Zeynallı, Gula

Hər keçən günün sonunda eyni səhərlərdən bəhs edəndə

Süni günlər solğun üzümə süni gülüşü geydirəndə

Düşündüm səhvmi qurulub görən daim dönən dünya?

Etdiyi fəlakətlərlə insanları söyən dünya

Fərqi yox, pessimist, optimistmi mövzularım

Dərin sayılan arzularım, dayazlaşdı sən gedincə

Gözümü çox çirkin səhnələrdə qapalı saxlamışdım

Gözüm yumulu qaranlıqda, göz yaşına büründükcə

Qısa metraj filmlərdə baş rollar yadda qalmır

Bunu bilirdim, amma həyatımız bütöv zənn edirdim, yanıldım

Yenə də qırıq qəlbi yeni bir sevgiliylə bərkitmək istəmişdim

Göz yaşları yolumu kəsdi, ağladım

Sevmək qırıq qəlblə necə də çətin bir iş!

Qəmli dönüş, addımlarda həvəs yoxdur (ümid yoxdur)

Saxladım özümü, son nəfəsin intizarı da məni çox sıxırdı

Yoluma son, yoluma davam — çaşıb qaldım

Mən həyatımı yenidən yaşamaq istədim

Ölüm astanasında

Mən güzgüdəki qəm kədərimi gizlədim

Gözümün qarşısında

Mən sənsizlik hissi nədir bilmədim

Şirin yuxularımda

Mən çağırdım, sevərək səni səslədim

Sənsə yox oldun o anda

Gördüyüm o gözəl gözlər, qəlbinlə ayaqlaşmır

Deyilən o xoş sözlər, əməldə reallaşmır

Nə vaxt ki, qəmli hisslər nəğmələrimə qonaq gəldi

O təmiz məhəbbətin ləçəklərini önümə sərdi

Bir qədər rahatlaş sən, üzüntü səbəbsizdir

Bu dünya qəddar, amma təslim olmaq gərəksizdir

İntihar — ölmüş ruhun azadlığının əks sübutu

Günəş yaxınlaşanda gülən gülün üzündə qorxu

Əynində bəyaz libas, cizgilərin çox cəlbedici

Tək gülüşündür miras, qalanlar sənlə gedəcək

Sevgi də ölüm kimidir, çox vaxtsız və xəbərsiz gəlir

Boş otaqda tək-tənha, burunda tanış ətir

Deyirsən — haqsızlıq dünyası, dünya necə etsin ki?

Axır ki, insanlar da qarşılıqsız sevə bilsin

Düz yollar Allahın işi, döngələri şeytan yaratdı və

Mələk gözlü gözəl son addımını döngədə atdı

Mən həyatımı yenidən yaşamaq istədim

Ölüm astanasında

Mən güzgüdəki qəm kədərimi gizlədim

Gözümün qarşısında

Mən sənsizlik hissi nədir bilmədim

Şirin yuxularımda

Mən çağırdım, sevərək səni səslədim

Sənsə yox oldun o anda

Son seçim edilib artıq səhvmi, düzmü önəmsizdir

İndi gözəlliyindən yazan şair qələmsizdir

Son illər onun həyatı çox dəyişdi, amma həyat hələ də eyni

İlk addımda həyəcan, amma son dayanacaq hamıya bəlli

İzdiham… qəlbdə yaranıb akustika, döyüntülərinin əks sədası

Sevginin də qoyulub artıq son nidası

Mistika… yuxu olaydı kaş ki, burda epizodik bir hal belə

Bu reallıq bu qəlbimçün çox ağırdır

Kim üçünsə ilham pərisi yanan Roma

Mənəsə o gözlər də bəsdir demişdim, indi o gözlər

Yumulub artıq, yaş artdıqca dünya dəyişir baxış açımda

Yalanlar üzə çıxır, ümidlərsə indi dar ağacında

Kölgələrimin ən sevimli duyğusuydu

Əl-ələ qaçıb gizlənirdik günəşdən, onlar qeyb olurdu

O vaxtlar mənə yad idi bu hiss, indi fikirləş

Mən kiminsə kölgəsi, sənsə o kölgəni batıran günəş

Mən həyatımı yenidən yaşamaq istədim

Ölüm astanasında

Mən güzgüdəki qəm kədərimi gizlədim

Gözümün qarşısında

Mən sənsizlik hissi nədir bilmədim

Şirin yuxularımda

Mən çağırdım, sevərək səni səslədim

Sənsə yox oldun o anda

Mən həyatımı yenidən yaşamaq istədim

Ölüm astanasında

Mən güzgüdəki qəm kədərimi gizlədim

Gözümün qarşısında

Mən sənsizlik hissi nədir bilmədim

Şirin yuxularımda

Mən çağırdım, sevərək səni səslədim

Sənsə yox oldun o anda

Mən həyatımı yenidən yaşamaq istədim

Mən çağırdım, sevərək səni səslədim

Коли ти говориш про одні й ті ж ранки в кінці кожного дня

Коли штучні дні накладають штучну посмішку на моє бліде обличчя

Я думав, що було помилкою бачити, як світ постійно змінюється?

Світ, який проклинає людей своїми катастрофами

Не важливо, песиміст я чи оптиміст

Мої найглибші мрії стали мілкішими, коли ти пішов

Я заплющив очі на дуже потворні сцени

Мої очі закриті в темряві, як я ллю сльози

Головні ролі в короткометражних фільмах не запам'ятовуються

Я знав це, але я думав, що все наше життя було неправильним

І все-таки я хотів зміцнити своє розбите серце новим коханцем

На очі навернулися сльози, я заплакала

Як важко закохатися з розбитим серцем!

Сумний поворот, без ентузіазму в кроках (без надії)

Я тримався, і передчуття останнього подиху мене дуже турбувало

Кінець моєї подорожі, продовження моєї подорожі – здивувався я

Я хотів знову прожити своє життя

На межі смерті

Я сховав своє горе в дзеркалі

На моїх очах

Я не знала, що таке бути без тебе

В моїх солодких снах

Я дзвонив, я дзвонив тобі з любов'ю

У той момент ти зник

Ті прекрасні очі, які я бачу, не встигають за твоїм серцем

Ці добрі слова не збуваються

Коли сумні почуття прийшли в гості до моїх пісень

Він пелюстки чистого кохання розкинув переді мною

Розслабтеся трохи, горе без причини

Цей світ жорстокий, але не треба здаватися

Самогубство є протилежністю свободи мертвої душі

Страх на обличчі усміхненої троянди підіймався, коли наближається сонце

У білому платті лінії дуже привабливі

Сміється тільки спадок, решта піде з тобою

Любов як смерть, вона приходить дуже передчасно і несвідомо

Сама в порожній кімнаті, знайомий запах на носі

Ви кажете – світ несправедливості, як світ може це зробити?

Адже люди можуть любити без взаємності

Прямі шляхи – це Божа робота, а криві створені сатаною

Красуня з ангельськими очима зробила останній крок на кривій

Я хотів знову прожити своє життя

На межі смерті

Я сховав своє горе в дзеркалі

На моїх очах

Я не знала, що таке бути без тебе

В моїх солодких снах

Я дзвонив, я дзвонив тобі з любов'ю

У той момент ти зник

Не має значення, був зроблений останній вибір чи неправильний

Тепер поет, який писав про свою красу, без пера

Його життя дуже змінилося за останні роки, але життя все те саме

Хвилювання на першому кроці, але остання зупинка всім відома

Натовп… акустика в серці, відлуння удару

Останній крик кохання вже подано

Містика — це сон, хотілося б, щоб це був епізодичний випадок

Ця реальність дуже важка для мого серця

Для тих, кого надихнула палаюча фея Риму

Я сказав, що мені цих очей досить, тепер цих очей

Зараз закритий, світ змінюється, коли я старію

Брехня розкрита, і надії тепер в дереві

Це було моє улюблене відчуття тіней

Ми бігали рука об руку і ховалися від сонця, вони зникли

Тоді це відчуття було для мене чужим, подумайте зараз

Я чиясь тінь, а ти сонце, що відкидає цю тінь

Я хотів знову прожити своє життя

На межі смерті

Я сховав своє горе в дзеркалі

На моїх очах

Я не знала, що таке бути без тебе

В моїх солодких снах

Я дзвонив, я дзвонив тобі з любов'ю

У той момент ти зник

Я хотів знову прожити своє життя

На межі смерті

Я сховав своє горе в дзеркалі

На моїх очах

Я не знала, що таке бути без тебе

В моїх солодких снах

Я дзвонив, я дзвонив тобі з любов'ю

У той момент ти зник

Я хотів знову прожити своє життя

Я дзвонив, я дзвонив тобі з любов'ю