40-Cı Paralel - Orxan Zeynallı, Roya Miriyeva

Kaş, gözlərdən axan yaş olaydın,

Kaş, getməyəydin birgə yaşlanardıq

Son kəs bu döngələr səni səslər

Gəl, gözləyərəm

Gözləyərəm

Gözləyərəm

Qəribəsən Bakı, ürəyi olmayanlar itirilmiş sevgidən yazır.

(nə isə)

Sonuncu qum dənəsi düşmədən yerə, xəyala gedən yolda,

Gələcəyi üçün insan keçmişini körpüdən atır.

Bir gün ölkədən qaçıb, azmaq idi arzum

Elə bilmə səni yaddaşdan pozmaq idi arzum.

Artıq donub əlləri, güclə dayanıb Cek.

Istəmədim batan gəmidə çalım violonçel.

Ömrü bizim ömrümüzdən uzun bəstələrim var

Dərinlikdən qaça bilməzsən qayıqla ancaq

Zaman tunelində ilişib qalanlara pis xəbərim var!

Geriyə baxmadan qaçın uşaqlıq qayıtmayacaq

Həyat gedir dediyin anda birdən vaxt sancar

Üzünə baxıb deyər, keçir ömür böyüyürsən qocalırsan

Dinlə bu gecə təkcə məni

Elə bil ki, məndən mənim xoşbəxtliyimi borc alırsan.

Kaş, gözlərdən axan yaş olaydın,

Kaş, getməyəydin birgə yaşlanardıq

Son kəs bu döngələr səni səslər.

Gəl, gözləyərəm

Gözləyərəm

Gözləyərəm

Kaş, gözlərdən axan yaş olaydın,

Kaş, getməyəydin birgə yaşlanardıq

Son kəs bu döngələr səni səslər.

Gəl, gözləyərəm

Gözləyərəm

Gözləyərəm

Heç vaxt təkrar oxumayacağım sevimli kitab tək

Qalacan rəflərdə özünəməxsus yerdə,

Özünəməxsus tərzdə hərdən yada salıb

Bakı, sənin xislətin bizi bir birimizə baha satır.

Xatirəsi ağ qara şəkillər olan son nəsil bizik

"Happy End"lə bitməyən hər bir son əzir bizi.

Çox əsib dizim, amma ki, qaçdıqca yollar artır

Dünən qibləmiz manat idi, bu gün dollar artıq.

Mən səni tərk etmədim (yox, yox), seçim etdim.

Artıq illərdir ki, bu yarımadada həyat dustaq

Vermir nə ömür sınaqlar, nə də ki, taleh dostlar

Getmir "Səməd Vurğuna" prospektdən trolleybuslar

Bəlkə də dəyişəcək nə vaxtsa passportumun rəngi

Doğum yeri qalır eyni, necə gözlərimin rəngi.

Yollarını əzbər bilsən də yolunu azdıran şəhər

Kaş, gözlərdən axan yaş olaydın,

Kaş, getməyəydin birgə yaşlanardıq.

Son kəs bu döngələr səni səslər.

Gəl, gözləyərəm

Gözləyərəm

Gözləyərəm

Kaş, gözlərdən axan yaş olaydın,

Kaş, getməyəydin birgə yaşlanardıq.

Son kəs bu döngələr səni səslər.

Gəl, gözləyərəm

Gözləyərəm

Gözləyərəm

Бажаю, щоб у тебе були сльози на очах,

Я б хотів, щоб ми постаріли разом, якби ти не пішов

Остання людина в цих кривих звучить вас

Давай, я почекаю

я чекаю

я чекаю

Дивний Баку, про втрачене кохання пишуть ті, у кого немає серця.

(у всякому разі)

Без останньої піщинки, що впала на землю, на уявній дорозі,

Людина скидає своє минуле з мосту заради майбутнього.

Одного разу я мріяв втекти з країни і заблукати

Я хотів би забути тебе.

Його руки вже замерзли, а Джек стояв нерухомо.

Я не хотів грати на віолончелі на кораблі, що тоне.

У мене є композиції довші за наші

Тільки на човні з глибини не втечеш

У мене погані новини для тих, хто застряг у тунелі часу!

Не оглядайся назад, дитинство не повернеться

Коли ти говориш, що життя триває, воно раптом болить

Він дивиться йому в обличчя і каже: «Як підростеш, то постарієш».

Послухай мене сьогодні ввечері

Ти ніби позичаєш у мене моє щастя.

Бажаю, щоб у тебе були сльози на очах,

Я б хотів, щоб ми постаріли разом, якби ти не пішов

Остання людина в цих кривих звучить вас.

Давай, я почекаю

я чекаю

я чекаю

Бажаю, щоб у тебе були сльози на очах,

Я б хотів, щоб ми постаріли разом, якби ти не пішов

Остання людина в цих кривих звучить вас.

Давай, я почекаю

я чекаю

я чекаю

Моя улюблена книга, яку я більше ніколи не прочитаю

У спеціальному місці на полицях,

Якось своєрідно він іноді згадував

Баку, твій персонаж продає нас один одному дорогою ціною.

Ми останнє покоління з чорно-білими зображеннями

Кожна остання мить, яка не закінчується «Happy End», приносить нам.

У мене дуже опухли коліна, але під час бігу дороги збільшуються

Вчора наша кібла була манат, сьогодні долар закінчився.

Я не залишив тебе (ні, ні), я зробив вибір.

Ми були ув’язнені на цьому півострові багато років

Не дає ні життєвих випробувань, ні долі друзів

Тролейбуси на проспект «Самеда Вургуна» не ходять

Можливо, колись колір мого паспорта зміниться

Місце народження залишилося таким же, як і колір моїх очей.

Місто, яке заблукає, навіть якщо ти знаєш його шляхи напам’ять

Бажаю, щоб у тебе були сльози на очах,

Я б хотів, щоб ми постаріли разом, якби ти не пішов.

Остання людина в цих кривих звучить вас.

Давай, я почекаю

я чекаю

я чекаю

Бажаю, щоб у тебе були сльози на очах,

Я б хотів, щоб ми постаріли разом, якби ти не пішов.

Остання людина в цих кривих звучить вас.

Давай, я почекаю

я чекаю

я чекаю