Hisslər Danışanda - Orxan Zeynallı, Ayka

Yorulmuşdum fikirləri beynimdə gizli saxlamaqdan

Baxıram özümə hərdən qıraqdan

Axı bu qədər vecsizlik, bir addım uçurumdan

Dəfələrlə kömək istəmişdim sabahdan

Qaçıram günahdan, növbəti günaha doğru

Əllərim yaxınlaşır hər gün silaha doğru

Təlaşa səbəb varmı buranın vəziyyətindən?

Bəzi şəhərlərdə ümumiyyətlə günəş doğmur

Qəlbim güzgü kimidir, sındırıldıqca dərd gətirir

Amma ki, indi qorxu yoxdur

Çünki, iynə batsa artıq çıxarmağa qan da yoxdur

Səhərlərdə əlimi açmağa duam yoxdur

Artıq sual yoxdur, yeganə maraq idi

Eşidən mən deyildim, bu iki qulaq idi

Sənin soraqlarınla tələsən gözlərimdir

Ürəyimi kimsə döyür, deyəsən hisslərimdir

Biz… Qoruya bilərikmi sevgini?

Bitirə bilərikmi nəğməni?

Yadında saxla bu əlləri… (Səni isidən…)

Mən… Sənə doğma xal kimi yanaqda

Eyni vaxtda iki qulaqda

Səs kimiyəm bu otağda… (Səni sevdirən…)

Düşün, necə də qəribə olar, insan olsaydı bulud kimi

Baxırsan, şəffaf və gücsüzdür

Amma ki, günəşin qabağın təkcə o ala bilir

Insan isə aciz, itirmədən darıxa bilmir

Qabağın ala bilmir, adi pislik etmək istəyinin də

O ki, qaldı bəşəri məsələlərə

Bu haqda danışmayım heç

Kimə lazımdır dünya?

Hamıya kifayətdir onun kiçik çərçivəsi

Sevginin tərcüməsi görəsən nədir axı?

Mənasın heç kim bilmir, amma ki, hamı danışır

Gözlərin yumur, baxır, əslində qaranlıq görür

Amma ki, uydurur ki, göyərçinlər uçur burda…

Mən də bu siyahıda xəyallar üzrə mütəxəssis

Realda olmayanlar burda alınır köməksiz

Yenə öz qəhəri ilə sözümü kəsən kimdir?

Həmişə olduğu kimi deyəsən hisslərimdir

Biz… Qoruya bilərikmi sevgini?

Bitirə bilərikmi nəğməni?

Yadında saxla bu əlləri… (Səni isidən…)

Mən… Sənə doğma xal kimi yanaqda

Eyni vaxtda iki qulaqda

Səs kimiyəm bu otağda… (Səni sevdirən…)

Cənnətin göz yaşıdır əlimə düşən damcı

Bezib artıq insanların yolunu gözləməkdən

Sıxıntımı, depressiyamı ürəyimdəki sancı?

Niyə biz yaxşılıq eləyirik ancaq savab xətrinə?

Zibilin içində işləyirik, sonda zibil almaqçün

Nəyə gərək bu illər böyüyüb zibil olmaqçün?

Ondansa körpə qalardım və heç nə bilməzdim

Heç nə də etməzdim ki, desinlər — səhvsizdir

Cəmiyyətin içinə girdikcə baxıram çirklənmiş üzlərə

Sevgini rəngləyən sözlərə, həyatdan doymadım

Həyatdan doymadım, doymadım süz yenə!

Beyində fikirlər addımlara tərs yenə

Sənin o baxışların ömürlük bəs mənə

Edirdi qəsd mənə, səbəbsə gözlərindir

Kimsə son qoyur artıq, deyəsən hisslərimdir

Biz… Qoruya bilərikmi sevgini?

Bitirə bilərikmi nəğməni?

Yadında saxla bu əlləri… (Səni isidən…)

Mən… Sənə doğma xal kimi yanaqda

Eyni vaxtda iki qulaqda

Səs kimiyəm bu otağda… (Səni sevdirən…)

Sus… Pıçıldasın, qoy gözlərin

Yadıma düşür məni üzməyin

Göz yaşlarımda üzməyin… (Qızıl balıq kimi)

Yaxınlaş… Üzündəki o qırışlar

Cavanlığını sənə bağışlar

Təsirsiz olub yağışlar… (Kiçik bir arx kimi)

Я втомився тримати свої думки в таємниці в своїй свідомості

Я час від часу дивлюся на себе

Зрештою, це така нісенітниця, один крок від обриву

Я неодноразово просив допомоги з завтрашнього дня

Я біжу від гріха до наступного гріха

Мої руки щодня наближаються до пістолета

Чи є тут підстави для паніки через ситуацію?

У деяких містах сонце взагалі не сходить

Моє серце, як дзеркало, боляче, коли його розбивають

Але тепер страху немає

Тому що, якщо голка потоне, то нема крові для видалення

Я не молюся, щоб розкрити руку вранці

Більше жодних питань, єдиний інтерес був

Я не той, хто чув, це було два вуха

Мої очі поспішають з вашими запитаннями

Здається, хтось б'ється в моєму серці, це мої почуття

… Чи можемо ми захистити любов?

Можемо закінчити пісню?

Запам’ятай ці руки… (Зігріти…)

Я… Щоки, як рідні, вказують на вас

В обидва вуха одночасно

Я як голос у цій кімнаті... (Хто тебе любить...)

Уявіть собі, як дивно було б, якби людина була схожа на хмару

Розумієте, він прозорий і безсилий

Але тільки він може запобігти сонцю

Людина безпорадна і не може пропустити поразку

Цьому не можна запобігти, як і бажання творити зло

Щодо людських проблем

Я не буду про це говорити

Кому потрібен світ?

Його невеликого каркаса вистачить на всіх

Цікаво, що таке переклад кохання?

Ніхто не знає значення, але всі говорять

Він закриває очі, дивиться, насправді бачить темряву

Але хто вигадає, що тут літають голуби...

Я також є експертом із сновидінь у цьому списку

Тих, хто не справжні, ведуть сюди безпорадними

Знову ж таки, хто мене відрізає у своєму гніві?

Як завжди, це, здається, мої почуття

… Чи можемо ми захистити любов?

Можемо закінчити пісню?

Запам’ятай ці руки… (Зігріти…)

Я… Щоки, як рідні, вказують на вас

В обидва вуха одночасно

Я як голос у цій кімнаті... (Хто тебе любить...)

Сльози небесні крапля в моїй руці

Втомився чекати, коли прийдуть люди

Нудьга, депресія, біль у серці?

Чому ми робимо добро лише заради винагороди?

Ми працюємо на сміття, зрештою, щоб отримати сміття

Чому ви повинні вирости за ці роки і стати сміттям?

Я був би дитиною і нічого не знав

Я б нічого не зробив, щоб сказати, що це безпомилково

Я дивлюся на брудні обличчя, коли входжу в суспільство

Мене не влаштовують слова, які малюють любов, життя

Я не ситий життям, я знову не ситий!

Думки в мозку знову протилежні крокам

Тих твоїх поглядів мені вистачить на все життя

Він намагався вбити мене через свої очі

Здається, хтось ставить край моїм почуттям

… Чи можемо ми захистити любов?

Можемо закінчити пісню?

Запам’ятай ці руки… (Зігріти…)

Я… Щоки, як рідні, вказують на вас

В обидва вуха одночасно

Я як голос у цій кімнаті... (Хто тебе любить...)

Замовкни... Шепоті, нехай очі

Пам'ятаю, не пливи мене

Не пливи в моїх сльозах... (Як золота рибка)

Підійди ближче... Ці зморшки на твоєму обличчі

Вони пробачать тобі твою молодість

Неефективні дощі... (Як маленький рів)