Hekayəm - Orxan Zeynallı

2003-cü ilin dekabrı — tanışlıq vaxtları

Gözlərimiz bir-birimizdə tanışlıq axtarır

Bir az cəsarətsizlik, yəqin bir az uşaqlıq

İlk gündə sadəcə baxışlarla özümü saxladım

Göndərdim məktub, cavab gələrmi görəsən?

Düşünürdüm necə yazım ki, dərhal sevəsən

Amma o vaxt indikitək dolğun yazmırdım heç

Yazıq sən nə biləydin ki, böyüyüb olacam bivec

Uşaqlıq, şirin günlər, beləcə keçir illər

Ən xırda dava-dalaşlarda hər şeyi bəzəyirdilər

Bayramları gözləmək və hədiyyələr toplusu

Hər dəfə gecikəndə sən, səni itirmək qorxusu

İlk sevgi etirafı… Yadımda dünənkitək

Cavabı gec verdin, yəqin dözər deyirdin

Bilsəydim necə sənlə dayanardım həminkitək

Həm də ki, o vaxt Bulvar bu cür gözəl deyildi

Yenə sən getdin

Yenə tək qaldım

Sənə olan sevgimdən bu gün son

Mahnını yazdım

Yenə sən getdin

Yenə tək qaldım

Sənə olan sevgimdən bu gün son

Mahnını yazdım

Səni sevərdim əbədi ölüm olmasaydı

Amma əbədilik xoşbəxtliyə vermir zəmanət

Dünyanı tanımazdım doğum günüm olmasaydı

Həyatın bəxş etdiyi hər saniyə mənə əmanət

Noyabr, 2006 — ömürlük yadda qaldı

Həyatı dərk etmək bəhanəsi ilə edilən səhv

Uzaqlaşdıq bir-birimizdən, əriyən aysberq tək

Sonra barışanda ayrılmamağa verirdi vəd

İçimdə o dövrdə yaradıcılıq yarandı

Dostlarla yığışmaq, ev, rep, H.O.S.T yarandı

Problem yaranırdı, səbəb buna pis baxmağın

Yadımda YUG-da əlimdən tutub səhnəyə çıxmağın

«Bir HOSTçunun həyatı"nda bəzi sözlər sənə tanış

2009, fevral, 21-i, soyuq qış

Hamı yeni mahnı eşqi ilə sakit dinləyəndə

Mən uzaqdan sezdim, göz yaşı ilə gəldi alqış

Yenə sən getdin

Yenə tək qaldım

Sənə olan sevgimdən bu gün son

Mahnını yazdım

Ynə sən getdin

Yenə tək qaldım

Sənə olan sevgimdən bu gün son

Mahnını yazdım

Çoxu bilmir «track"lərimin hansı sənə aiddir

Nə də ki, bilmirdilər AiD o vaxt kimə aiddir

Hərdən bağışlamıram sənə o addımını

Tulladığın məktublar uşaqlığımıza aiddir

Vaxt kçdikcə münasibətlər ciddiləşdi

Mentalitet araya girdi, hər şey sadələşdi

Amma səni həm də buna görə çox sevirdim ki

Mənalı şeyləri mənasızdan ayırırdın

2010-a birgə girdik, o sevgi dolu səhərlə

Yadıma düşdükcə içim dolur qəhərlə

Niyə axı hər saniyəmiz keçmirdi bizim o cür

Niyə axı böyüdükcə mən, dilim dolur zəhərlə?!

Layiqli soyuqluğunu gizlətdi mərhəmətin

Düşündüm, ayrı qalsaq artar məhəbbətin

Amma ki, səni uzağa aparan o təyyarə

Yəqin ki, əsas səbəbkarı indiki söhbətin

Bəlkə bu ritualdır — ayrılıqdan yazmaq

Axı çox insan bu cür mahnılarla nəfəs alır

Gözünün yaşını sil, istəmirəm kefini pozmaq

Yaşamaq üçün çox adam gülüşlərindən həvəs alır

Sevgi okeanında artıq sən adlı gəmim yox

Bil ki, sevgim olar xatirə, qəmim yox

Çətin yox, çox sadədir sonu bu əsərin

Sadəcə bir qız atdı bir əsgəri

Грудень 2003 року – час знайомств

Наші очі шукають один в одному знайомства

Трохи розчарування, мабуть, маленьке дитинство

У перший день я просто не тримав очей

Я надіслав листа, цікаво чи прийде відповідь?

Я думав, як написати, щоб тобі відразу сподобалося

Але на той момент я не написав повністю

На жаль, ти не знав, що я виросту

Дитинство, солодкі дні, так минають роки

У найменших сварках вони все прикрашали

Чекайте свята та колекцію подарунків

Кожен раз, коли ти спізнюєшся, ти боїшся втратити себе

Перше визнання в коханні… Я пам’ятаю лише вчора

Ви відповіли пізно, ви, напевно, сказали, що будете терплячі

Якби я знав, як міг би з тобою так стояти

Також бульвар на той час був не таким красивим

Ти знову пішов

Я знову залишився сам

Сьогодні кінець моєї любові до тебе

Я написав пісню

Ти знову пішов

Я знову залишився сам

Сьогодні кінець моєї любові до тебе

Я написав пісню

Я б любив тебе, якби не вічна смерть

Але вічність не гарантує щастя

Я б не пізнала світу, якби не мій день народження

Кожна секунда життя для мене подарунок

Листопад 2006 року - запам'ятався на все життя

Помилка, допущена під приводом розуміння життя

Ми віддалилися один від одного, тільки тане айсберг

Потім, коли помирилися, пообіцяв не йти

Саме тоді в мені зародилася творчість

Збирання з друзями, дім, реп, створений H.O.S.T

Виникла проблема, не дивіться на неї погано

Пам’ятаю, як я тримався за руку в YUG і не виходив на сцену

Деякі слова з «Життя ГОСПОДАРЯ» вам знайомі

2009, 21 лютого, холодна зима

Коли всі тихо слухають з новою піснею

Відчула здалеку, оплески зі сльозами

Ти знову пішов

Я знову залишився сам

Сьогодні кінець моєї любові до тебе

Я написав пісню

І ти пішов

Я знову залишився сам

Сьогодні кінець моєї любові до тебе

Я написав пісню

Більшість людей не знають, який із моїх «треків» належить вам

Вони також не знали, кому належав AiD на той час

Іноді я не прощаю тобі цього кроку

Листи, які ти викинув, належать нашому дитинству

Минав час, стосунки ставали серйознішими

Зійшовся менталітет, все стало простіше

Але я також любив тебе за це

Ви відокремили значущі речі від безглуздих

Ми разом увійшли в 2010 рік, у той люблячий ранок

Як я пам’ятаю, моє серце сповнене гніву

Чому ми так не пройшли кожну секунду?

Чому, коли я виросту, мій язик повний отрути?!

Пристойна холодність таїла милосердя

Я думав, якщо ми розлучимося, твоя любов збільшиться

Але той літак, який забрав тебе далеко

Мабуть, головна причина нинішньої розмови

Можливо, це ритуал – писати окремо

Адже багато хто дихає такими піснями

Витри сльози, я не хочу засмучуватися

Багатьом людям подобається сміятися, щоб жити

У мене більше немає корабля на ім’я ти в океані кохання

Знай, що моя любов - це спогад, а не печаль

Це не складно, кінець цієї роботи дуже простий

Просто дівчина кинула солдата