Vaxt Var Idi - Orxan Zeynallı

Sən gedəndən yeddi-səkkiz ildir artıq

O vaxtdan Bakı dost nədir bilmir artıq

Köhnə ««da, 2002−2003

Davalarda kimin silahı söz idi, kimin güc

Vaxt var idi, iki ölkə adı bilirdik

Biri Azərbaycan qalan hər yer isə «xaric»

Vaxt var idi, bir neçə fərqli dad bilirdik

Yadında möcüzəvi «yuppy», tök balona və iç

Yadında cümə namazlarından çıxıb gəzirdik

Telefon yox idi, amma heç kim gecikmirdi

Passajdan hər keçəndə Emrahın şəklin görmək

Vaxt var idi gülüş üzdən çəkilmirdi

Vaxt var idi, «SEGA» hər şeydən maraqlı idi

«Touch screen» yox idi, barmaqlar «» idi

«Mortal Combat"da sən seçirdin «Sub Zero"nu

Vaxt var idi uşaq idik həyat zor idi

Həyat bildiyim ən şirin şey idi

Vaxt var idi, biz inanırdıq göylərə

Həyat əzbərlədiyim tək şeir idi

Vaxt var idi, biz inanırdıq sözlərə

Biz böyüdükcə, həyat göründükcə

Daha yaxşı bildim ki, tələ idi böyümək

Şəhər böyüdükcə, şərə büründükcə

Vaxt var idi, ən böyük dilək idi böyümək

Sən gedəndən yeddi-səkkiz ildir artıq

O vaxtdan Bakı bizim dildə bilmir artıq

Akademiya parkı, hər gün yeddidən sonra

İndi ora qocalardan başqa heç kim getmir artıq

7b sinifi, ««lar məktubla

Damda siqaret çəkməyimiz ilk və son dəfə

Tanış deyildik nə «Facebook"la, nə «Youtube"la

«VHS"ə çəkmişdik yığışmağımızı son dəfə

Vaxt var idi, vurulmuşdum Milagrosa

Hər addımda vurulmağımı sən pisləyirdin

Keçən il mesaj yazdın «Hekayəm» çıxandan sonra

Narahat olma, unutmuşam, indi mən başqa cürəm

Bir az məşhur olmuşam, hə, amma ki, boş şeydir

Sən gəl prospektə, oturaq əvvəlkitək

Bakını şəkillərdə görürsən, amma aldanma

Bakıdan çox, inkişaf eləyib fotoqraflar

Həyat bildiyim ən şirin şey idi

Vaxt var idi, biz inanırdıq göylərə

Həyat əzbərlədiyim tək şeir idi

Vaxt var idi, biz inanırdıq sözlərə

Biz böyüdükcə, həyat göründükcə

Daha yaxşı bildim ki, tələ idi böyümək

Şəhər böyüdükcə, şərə büründükcə

Vaxt var idi, ən böyük dilək idi böyümək

Sən gedəndən sükutlar pozulmur artıq

İndiki dostların dedikləri çox vaxt keçir yan

Sən gedəndən yuxular yozulmur artıq

Hər gün prospektdə bilmirdik necə keçir yay

«Tupac"ın kasetini almışdım 99'da

Sən «Barış Manço"ya qulaq asırdın, mənsə repə

Sənə dinlətdim köhnə «player"də blokunuzda

Bir saat dayanmadan qulaq asdıq 7-ci «track"ə

Yox indi fəvvarələr, nə doğma «Portofino»

Gəzməkdən yorulurduq, o gün gəzdim yorulmadım

Eşitdim evlənmisən, yaz onun haqda, kimdir o?

Sən də uzun illər sevdiyinlə bir olmadın

Bağçanın həyətində mən sənə görə dalaşmışdım

Hərdən olurdu, amma doğrudan yaxşı vaxtlar idi

Bütün gün bir yerdə, şən gündə, zibildə

Mən indi Bakıda sən hardasan?

Amma vaxt var idi

Həyat bildiyim ən şirin şey idi

Vaxt var idi, biz inanırdıq göylərə

Həyat əzbərlədiyim tək şeir idi

Vaxt var idi, biz inanırdıq sözlərə

Biz böyüdükcə, həyat göründükcə

Daha yaxşı bildim ki, tələ idi böyümək

Şəhər böyüdükcə, şərə büründükcə

Vaxt var idi, ən böyük dilək idi böyümək

Həyat bildiyim ən şirin şey idi

Vaxt var idi, biz inanırdıq göylərə

Həyat əzbərlədiyim tək şeir idi

Vaxt var idi, biz inanırdıq sözlərə

Biz böyüdükcə, həyat göründükcə

Daha yaxşı bildim ki, tələ idi böyümək

Şəhər böyüdükcə, şərə büründükcə

Vaxt var idi, ən böyük dilək idi böyümək

Apple üçün

Минуло сім-вісім років, як ти пішов

З того часу Баку вже не знає, що таке друг

Старий ««da, 2002−2003

У випадках, чиєю зброєю було слово, чиєю зброєю – сила

Був час, коли ми знали назви двох країн

Один - Азербайджан, а всюди - "закордон"

Був час, коли ми знали кілька різних смаків

Запам'ятайте чудове "яппі", налийте в бульбашку і випийте

Він згадує, що ми гуляли після п’ятничної молитви

Телефону не було, але ніхто не запізнювався

Ви бачите фотографію Емра щоразу, коли проходите через прохід

Був час, коли усмішка не сходила з обличчя

Був час, коли «SEGA» була цікавіша за все інше

Сенсорного екрану не було, тільки пальці

У Mortal Combat ви вибрали Sub Zero

Був час, коли ми були дітьми і жилося важко

Життя було найсолодшим, що я знав

Був час, коли ми вірили в небеса

Життя було єдиним віршем, який я вивчив напам’ять

Був час, коли ми вірили словам

Як ми ростемо, як життя розвивається

Я краще знав, що дорослішання — це пастка

У міру того як місто росло, воно ставало все більш злим

Був час, найбільше бажання було подорослішати

Минуло сім-вісім років, як ти пішов

Відтоді в Баку вже не говорять нашою мовою

Академ парк, щодня після сьомої

Тепер туди ніхто не ходить, крім старих

7б клас, ««лар буквою

Перший і останній раз ми курили на даху

Ми не були знайомі з Facebook чи YouTube

Це був останній раз, коли ми записували нашу зустріч на VHS

Був час, коли я був вражений Мілагрос

Ви на кожному кроці прирекли мене на розстріл

Минулого року ви написали повідомлення після виходу «Моєї історії».

Не хвилюйся, я забув, тепер я інший

Я був трохи відомим, так, але це нісенітниця

Ви прийдете на проспект, посидимо, як раніше

Ви бачите Баку на картинках, але не обманюйте себе

Більше, ніж у Баку, розвинені фотографи

Життя було найсолодшим, що я знав

Був час, коли ми вірили в небеса

Життя було єдиним віршем, який я вивчив напам’ять

Був час, коли ми вірили словам

Як ми ростемо, як життя розвивається

Я краще знав, що дорослішання — це пастка

У міру того як місто росло, воно ставало все більш злим

Був час, найбільше бажання було подорослішати

Відколи ти пішов, тиша більше не порушується

Те, що говорять нинішні друзі, - це давно

Я більше не мрію про тебе

Ми не знали, як літо проходить кожен день на просп

Я купив стрічку Тупака в 99 році

Ти слухав Barış Manço, а я слухав реп

Я слухав вас у старому "плеєрі" на вашому блоці

Слухали 7-й «трек» без перерви протягом години

Ні фонтанів тепер, ні рідного «Портофіно»

Ми втомилися від прогулянок, я пройшов того дня і не втомився

Я чув ти одружений, напиши про нього, хто він?

Ви не були з коханою людиною багато років

Посварився через вас у дворі саду

Іноді це траплялося, але це були справді гарні часи

Весь день на одному місці, в щасливий день, на смітнику

Де ти зараз в Баку?

Але був час

Життя було найсолодшим, що я знав

Був час, коли ми вірили в небеса

Життя було єдиним віршем, який я вивчив напам’ять

Був час, коли ми вірили словам

Як ми ростемо, як життя розвивається

Я краще знав, що дорослішання — це пастка

У міру того як місто росло, воно ставало все більш злим

Був час, найбільше бажання було подорослішати

Життя було найсолодшим, що я знав

Був час, коли ми вірили в небеса

Життя було єдиним віршем, який я вивчив напам’ять

Був час, коли ми вірили словам

Як ми ростемо, як життя розвивається

Я краще знав, що дорослішання — це пастка

У міру того як місто росло, воно ставало все більш злим

Був час, найбільше бажання було подорослішати

Для Apple