Огоньки - Олег Митяев

Огоньки

На другой стороне

Озера остывшего,

Словно бусинки вкруг-

Желтые огни.

Как мерцающий снег,

Из когда-то бывшего

В синей дымке плывут

Сквозь года они.

Сквозь апрель голубой,

Через лед подтаявший,

Мне до этих огней

Далеко еще.

Ни моею судьбой,

Ни моих товарищей

Не открыт для потерь

Персональный счет.

Нас потом понесет,

Как по льду поземкою,

Через дым тусклых дней

Над теченьем лет.

Но всегда в Новый год

За блестящей елкою

Будет чудиться мне

Тот далекий свет.

И хотя в нас живут

Лаптевы и беринги,

Не дано нам узнать —

Далеко ли плыть.

Нас еще очень ждут

И на этом береге,

Нам еще надо стать,

А потом уж быть.

Вогники

На іншій стороні

Озера остиглого,

Немов бусинки навколо-

Жовті вогні.

Як мерехтливий сніг,

З колись колишнього

У синій серпанку пливуть

Через рік вони.

Крізь квітень блакитний,

Через лід підтанув,

Мені до цих вогнів

Далеко ще.

Ні моєю долею,

Ні моїх товаришів

Не відкрито для втрат

Особистий рахунок.

Нас потім понесе,

Як по льоду поземкою,

Через дим тьмяних днів

Над плином років.

Але завжди в Новий рік

За блискучою ялинкою

Здаватиметься мені

Це далеке світло.

І хоч у нас живуть

Лаптєви та берінги,

Не дано нам дізнатися —

Чи далеко плисти.

Нас ще дуже чекають

І на цьому березі,

Нам ще треба стати,

А потім вже бути.