Небесный калькулятор - Олег Митяев

Я сидел у тусклой лампы допоздна,

Вспоминая давний запах дальних мест,

Я гулял по синим сумеркам без дна,

Возвращаясь в разрисованный подъезд.

Кто-то ждал меня, а может, и не ждал,

Оставлял, как флаг, незапертую дверь,

Кто-то знал про все, а может, и не знал,

И вот теперь…

Под животом моста

Мы пили с ней вино,

Могли бы лет до ста

Мы целоваться, но

Краток речной маршрут,

Кончилась "Хванчкара",

Поздно, и дома ждут –

Пора…

Вдоль Москвы-реки и сонного Кремля

Я скольжу пустым пространством мостовых,

И не смотрят светофоры на меня

C безразличьем постовых на выходных.

Перламутровым загаром города

Покрывает разгоревшийся восход,

И мне кажется, что было так всегда,

Всегда в тот год.

Под животом моста

Мы пили с ней вино,

Могли бы лет до ста

Мы целоваться, но

Краток речной маршрут,

Кончилась "Хванчкара",

Поздно, и дома ждут –

Пора…

Будет новых зим и весен карусель

Проплывать неоднократно мимо нас,

Будут петь вокруг, стареть, стелить постель

И ждать, Бог даст…

А небесный калькулятор ни на миг

Не собьется, и мгновенья, как вино,

Отсчитает и прольет, что не вместит,

И вот оно…

Под животом моста

Мы пили с ней вино

Могли бы лет до ста

Мы целоваться, но

Краток земной маршрут,

Кончилась "Хванчкара",

Если нигде не ждут –

Пора…

Я сидів біля тьмяної лампи допізна,

Згадуючи давній запах далеких місць,

Я гуляв по синіх сутінках без дна,

Повертаючись до розмальованого під'їзду.

Хтось чекав на мене, а може, і не чекав,

Залишав, як прапор, незачинені двері,

Хтось знав про все, а може, й не знав,

І ось тепер…

Під животом мосту

Ми пили з нею вино,

Могли б років до ста

Ми цілуватися, але

Короткий річковий маршрут,

Закінчилася "Хванчкара",

Пізно, і вдома чекають –

Час ...

Вздовж Москви-ріки та сонного Кремля

Я ковзаю порожнім простором мостових,

І не дивляться світлофори на мене

З байдужістю постових на вихідних.

Перламутровою засмагою міста

Покриває схід, що розгорівся,

І мені здається, що було так завжди,

Завжди того року.

Під животом мосту

Ми пили з нею вино,

Могли б років до ста

Ми цілуватися, але

Короткий річковий маршрут,

Закінчилася "Хванчкара",

Пізно, і вдома чекають –

Час ...

Буде нових зим та весен карусель

Пропливати неодноразово повз нас,

Співатимуть навколо, старітимуть, стелитимуть ліжко

І чекати, Бог дасть.

А небесний калькулятор ні на мить

Не зіб'ється, і миті, як вино,

Відрахує та проллє, що не вмістить,

І ось воно…

Під животом мосту

Ми пили з нею вино

Могли б років до ста

Ми цілуватися, але

Короткий земний маршрут,

Закінчилася "Хванчкара",

Якщо ніде не чекають –

Час ...