Eins Mit Der Essenz Der Nacht - Nocte Obducta

Es war einmal eine Schönheit, die hieß Nacht

Und hatte drei Töchter, deren eine Dunkelheit hieß…

Und sanft senkte sie sich über Seelenlandschaften

Und barg weite Fluren in ihrem Gewand

Und tauchte in Schwarz all die Berge und Wälder

Und mich, der ich mich ihr anvertraut fand

Es war einmal eine Schönheit, die hieß Nacht

Und hatte drei Töchter, deren eine Verborgenheit hieß…

Und sie trat aus dem Schatten ihrer Schwester

Und im Mondlicht schritt sie leibhaftig und zart

Und war nicht mehr länger verborgen im Dunkel

Und Verlockung in ihren Zügen lag

Als sie durch Sphären des sonnenfernen Reiches

Durch die Nachtnebelschwadengefilde

Da folgte ich dem Kind der Nacht

Folgte Augen…

Über blinde Brücken über schwarze Schluchten

Die mit bodenlosen Echos des Zweifelns mich riefen

Auf dass ich stürzen möge, auf dass ich scheitern möge

Doch der Ruf der Nacht war süßer als die Stimmen der Tiefe

Als sie innehielt in den Sphären des sonnenfernen Reiches

In den Nachtnebelschwadengefilden

Da lehrte mich das Kind der Nacht

Verborgenes…

Es war einmal eine Schönheit, die hieß Nacht

Und hatte drei Töchter, deren eine Stille hieß…

Und es schwiegen die Wälder in nächtlichem Frieden

Und von fern drang ein Seufzer durch die Dunkelheit

Und nur ein Hauch fuhr verträumt durch die Wiesen

Und es ward alles Stille und… Ewigkeit

Eins mit der Essenz der Nacht

Колись була красуня, якій звали Ніч

І мав трьох дочок, одну з яких звали Даркнесс...

І лагідно спускалася над душевними пейзажами

І сховала широкі коридори в халаті

І поринув у чорне всі гори й ліси

І я, який опинився довіреним їй

Колись була красуня, якій звали Ніч

І мав трьох дочок, одну з яких звали Схованка...

І вона вийшла з тіні своєї сестри

І в місячному світлі вона ходила тілесно й делікатно

І вже не ховався в темряві

І в її рисах була спокуса

Як вони крізь сфери царства далеко від сонця

Крізь поля нічного туману

Тоді я пішов за дитиною ночі

Стеж за очима...

Через сліпі мости над чорними каньйонами

Хто дзвонив мені з бездонним відлунням сумніву

Нехай я впаду, нехай зазнаю невдачі

Але поклик ночі був солодший за голоси глибини

Коли вона зупинилася в сферах царства далеко від сонця

Вночі туманні регіони

Тоді дитина ночі навчила мене

прихований…

Колись була красуня, якій звали Ніч

І мав трьох дочок, одну з яких звали Тиша...

А ліси мовчали в нічному спокої

І здалеку темряву пронизало зітхання

І тільки подих мрійливо прогнав по луках

І все стало тихим і... вічністю

Одне з сутністю ночі