Psychagogoi - Nightbringer

Psychagogoi Gooi, I am the threne singer

Psychagogoi Gooi, whose song rouses death

Psychagogoi Gooi, all gnosis is learned

Psychagogoi Gooi, by the grave

Psychagogoi Gooi, I am the voice

Psychagogoi Gooi, of the tomb

Psychagogoi Gooi, lament priest

Psychagogoi Gooi, hermit of darkness

I am the threne singer whose song rouses Death from shadows

She partakes in my revere, and joins with me in cantor and in verse For I am

her muse, the sojourner of tomb incubation

Swathed in grave soil, ash and the shifting shadows of dusk

I wail my threnody with the sepulchral tongue of goetia, and open the gates of

twilight to bare the tunnels of Night

It is here that in hymn I proclaim myself Death’s neophyte and brave a black

ocean that knows no shores

I am the dirge harpist whose song brings Death into my heart

She partakes of my flesh and joins with me in the stilling of the breath

For she is my gate the black ship upon the shore of my ascension

Psychagogoi Gooi, я тресний співак

Psychagogoi Gooi, чия пісня збуджує смерть

Psychagogoi Gooi, весь гнозис засвоюється

Psychagogoi Gooi, біля могили

Psychagogoi Gooi, я  голос

Psychagogoi Gooi, гробниці

Psychagogoi Gooi, плач священика

Psychagogoi Gooi, відлюдник темряви

Я тресний співак, чия пісня пробуджує смерть із тіней

Вона бере участь у мого шанування, і приєднується до мною в пісні та вірші, бо я є

її муза, прибульниця інкубації гробниць

Окутаний могильним ґрунтом, попелом і мінливими тінями сутінків

Я плачу мій треноді гробницьким язиком ґетії і відкриваю ворота

сутінки, щоб оголити тунелі ночі

Саме тут у гімні я проголошую себе неофітом Смерті та відважним чорним

океан, який не знає берегів

Я гарфіст, чия пісня приносить Смерть у моє серце

Вона споживає мого плоть і приєднується до мого у заспокоєнні подиху

Бо вона мої ворота, чорний корабель на березі мого вознесіння