Feast of the Manes - Nightbringer

Come unto me Seraphim de Sopor Sec ulum

I offer my flesh and blood that I may pluck a feather from the wings of the

Angel of Death

May it be a quill with which I scribe the forms of thy sacred names

From the sanguine of my heart and open the gates to the labyrinth beyond

slumber and death

Relinquishing my corporeal form to shadow as I will pass beyond in luminous form

With serpent tongue I summon those shades that would taste of the gifts of the

living

I, psychopomp to the agape of the stygian maze

But one star shines tenebrous upon these colossal depths

Nefarious pulsing Daemon’s Head, risen in culmination above the atramentous

wastes

Sup upon these vestments I cast away, oh shambling eidolons and shadow forms of

murk and drear

And lay bare the knowledge unbegotten of any god

I ride the currents of Erebus upon ebon wings into aphonic gulfs unending

As a star new born I have become

A beacon in the abyss

Прийдіть до мене Серафім де Сопор Секулум

Я пропоную свою плоть і кров, щоб зірвати перо з крил

Ангел смерті

Нехай це буде перо, яким я напишу форми твоїх священних імен

Від сангвініки мого серця і відкрийте ворота в лабіринт за його межами

сну і смерть

Я відмовляюся від своєї тілесної форми, щоб затіняти, коли я перейду за її межі в світлій формі

Зміїним язиком я викликаю ті відтінки, які б смакували дарів 

живий

Я, психопомпа до агапи стигійського лабіринту

Але одна зірка яскраво сяє на цих колосальних глибинах

Негідна пульсуюча Голова Демона, піднялася в кульмінації над атраментозною

відходів

Я скидаю ці облачення, о, тріщачі ейдолони й тіньові форми

похмурий і сумний

І оголили знання, ненароджені жодним богом

Я їду на течіях Ереба на ебенових крилах у безкінечні афонічні затоки

Зіркою новонародженої я став

Маяк у безодні