Handicaps - Nach

Lo ideal contra lo real

Fui leal pero sufrí el mal de un entorno bárbaro

Saqué secretos de un baúl

Y el sentido común me dijo: «Guárdalos o habrá un escándalo»

La cruz que llevo pesa y mis heridas se abren

Presas del desprecio tras caras amables

Cadáveres dispuestos a escupirme por no ser como ellos

Por no callar, ni llevar collar que rodeé mi cuello

Por no ser frágil, ni dócil, ni imbécil soy un peligro en potencia ¿No?

No tengo fusil, ni UZI, ni un misil

Solo mi voz, mi conciencia, yo…

Solo veo handicaps, dificultades, deseos extintos

La ciudad es un laberinto de muros brutales

Tiempos en el limbo

No invocó a dioses que cambien las circunstancias

Nadie soluciona sus problemas, es más

Se los crean a los demás y así equilibran su desgracia

Sueñan con sirenas y damas de aristocracia

Pero viven entre sirenas de policía y de ambulancias

No se dan cuenta que la cosa es obvia

Que mientras se odian, se abren las grietas en su memoria

Que son marionetas, sujetas, viviendo en la inopia

Que hacen piruetas sobre una ruleta, una noria

Arriba y abajo, arriba y abajo, arriba y abajo

Sin más historia, sin vida propia

Sordos como una tapia

Ciegos como murciélagos nadando en cien lagos

Sin luz, sin magia

Demasiados noes, tantos «no puedo», cuantos «no saldrá bien»

Pasados corroen llantos y mil miedos ¿Cuantos no son nadie?

Quieren lo tuyo, lo suyo y lo que no existe

Metidos en trullos, cárceles, joyas, anillos y apariencia, es triste

Te quieren así, quieto en una silla o de rodillas

Mientras te rodean, te mancillan, te moldean como arcilla

La pesadilla de un niño que sufre bullying

No es comparable a la de un niño que sufre de inanición

Uno sufre un trauma, otro su propia desaparición

Solo veo handicaps, rodeados de máquinas, vidas estáticas

Quieren gozar sobre un sofá, rozar la eternity

Viajar so far away y ser celebrities

Siempre huir

Siempre un paraíso esperando en un mundo que nunca se alcanza

Siempre un «a lo mejor», un «mañana mejor», una falsa esperanza

Sin ver la belleza que hay delante

Ahora, siéntela, siéntate y siéntete

Te has olvidado de ser, simplemente, ser

Ідеал проти реального

Я був лояльним, але страждав від зла варварського середовища

Я дістав секрети з багажника

А мені здоровий глузд сказав: «Зберігай їх, а то буде скандал»

Хрест, який я несу, важить і мої рани відкриваються

Дамби зневаги за привітними обличчями

Трупи готові плюнути на мене за те, що я не схожий на них

За те, що не мовчав і не носив намиста, яке я намотав на шию

Тому що я не тендітний, не слухняний і не дурний, я потенційна небезпека, чи не так?

У мене немає ні гвинтівки, ні УЗІ, ні ракети

Тільки мій голос, моя совість, я…

Я бачу лише недоліки, труднощі, згаслі бажання

Місто – це лабіринт жорстоких стін

Часи в підвішеному стані

Він не закликав богів змінити обставини

Ніхто не вирішує ваші проблеми, це більше

Вони створюють їх для інших і таким чином врівноважують своє нещастя

Вони мріють про русалок і дам з аристократії

Але вони живуть серед сирен поліції та швидкої допомоги

Вони не розуміють, що річ очевидна

Що поки вони ненавидять один одного, у їхній пам’яті відкриваються тріщини

Хто є маріонетками, підданими, що живуть у бідності

Хто робить пірует на рулетці, колесі огляду

Вгору і вниз, вгору і вниз, вгору і вниз

Немає більше історії, немає власного життя

Глухий як камінь

Сліпі, як кажани, що плавають у сотні озер

Ні світла, ні магії

Забагато "ні", стільки "не можу", скільки "не вийде"

Минуле роз'їдає сльози і тисячі страхів.Скільки нікого?

Вони хочуть твоє, своє і те, чого не існує

Застряг у чиряках, в'язницях, коштовностях, каблучках і поглядах, це сумно

Вони хочуть, щоб ти був таким, все ще в кріслі або на колінах

Коли вони вас оточують, заплямують, ліплять, як глина

Кошмар дитини, яка страждає від булінгу

Це не порівняти з дитиною, яка страждає від голоду

Один отримує травму, інший – власне зникнення

Я бачу лише недоліки, оточений машинами, статичне життя

Їм хочеться розважитися на дивані, доторкнутися до вічності

Подорожуйте диваном далеко і будьте знаменитостями

завжди тікати

Завжди рай чекає у світі, який ніколи не досягається

Завжди «можливо», «краще завтра», помилкова надія

Не бачачи краси, що попереду

Тепер відчуйте її, сядьте і відчуйте

Ви забули бути, просто бути