Abrázate - Nach, Gema

Tú puedes ver, un nuevo amanecer

Donde encontrar refugio, lejos del precipicio

Y así volver a renacer… abrázate

¿Quién no ha sentido a veces un vacío en el vientre?

Y ha nadado contra corriente en un río dentro de un túnel

¿Quién no ha sucumbido a un frío inminente?

Siempre que se aleja de esa gente a la que su sangre le une

¿Quién asume?

Que la soledad es como un iceberg con el que chocas

Yo sólo os hice ver

Que necesitamos tocar otros cuerpos, besar otras bocas

Derrocar a esa lacra tan ocre que nos disloca

Nuestra carne es frágil, fácil de partir (fácil de cortar)

Sé que un amor táctil la puede curar

Y en esta aventura yo desnudo mi alma

Porque eso me ayuda a ser ligero

Y antes que morder el suelo prefiero volar

Es mejor buscar abrazos más que guerras

Y atar lazos que perduren como grabados en piedra

Por eso busca abrazos que te alcen si no eres capaz

Y duerme en regazos remansos de paz, solo…

Todo va mal, no puedes más, grita tu ser, quema tu piel

Teme retroceder y volver a caer

No poder ver, lo que hay después

Tú podrás soportarlo y tienes que intentarlo

A veces lo duro es creer, sólo abrázate

Vi la oscuridad llamarme y acudí en silencio

De mi autoestima y valentía me quedaba un tercio

Sólo fui otro necio que no aprendió la lección (pronto anocheció)

Y en una fracción de segundo mi mundo palideció

La depresión confundió mi rumbo (que se joda el mundo)

Esa era mi excusa y en lo mas profundo

De mi propio limbo sucumbí, me vi cubierto de hollín

Hasta que alguien me sacó de allí y me enseño un jardín

Lleno de afecto y confianza ciega, de amor y entrega

La amistad a veces llega cuando el rencor juega su mejor mano

Y sé que hoy puede amanecer temprano

Si hay un hombro cercano y un hermano que diga (vamos)

Cuando témpanos que hielan lleguen, no desesperes

Busca a aquellos que te quieran y curen lo que mas duele

Abrázate a ellos y pronto sabrán

Que tu lealtad es sincera y sin mas espera la devolverán

Todo va mal, no puedes más, grita tu ser, quema tu piel

Teme retroceder y volver a caer

No poder ver, lo que hay después

Tú podrás soportarlo y tienes que intentarlo

A veces lo duro es creer, sólo abrázate

Que difícil es saber que te puedes perder

Que la lluvia no cesa y te cuesta volver

Toma aire sin más, no mires hacia atrás

Hay un momento en el que el tiempo para

Ese instante en que abrazarte te ampara

Te saca las alas al dar vida

Al contacto de un acto que no es fingido

Y hace que todo mal vivido tenga sentido al llorar

En el hombro de un ser querido

No soy menos hombre por haber sufrido

Y vertido tormentas de lágrimas

Ya no existe sombra bajo el brillo de estas páginas

Si mi familia me anima y me hace ir a más

Todo va mal, no puedes más, grita tu ser, quema tu piel

Teme retroceder y volver a caer

No poder ver, lo que hay después

Tú podrás soportarlo y tienes que intentarlo

A veces lo duro es creer, sólo abrázate

(Abrázate) siempre que te sientas solo

(Abrázate) siempre que te venza el dolor

Cuando veas que todo se te cae encima

Una mano amiga vendrá para abrigar esa piel que sigue herida

Tan sólo

(Abrázate) siempre que pierdas el color

(Abrázate) siempre que te venza el dolor

Cuando veas que todo se te cae encima

Una mano amiga vendrá para abrigar esa piel que sigue herida

Tan sólo, abrázate… abrázate

Tan sólo, abrázate… abrázate

Бачиш, новий світанок

Де знайти притулок, далеко від урвища

І так відродитись... обійми себе

Хто іноді не відчував порожнечі в животі?

І він поплив угору за течією в річці всередині тунелю

Хто не піддався застуді?

Щоразу, коли він віддаляється від тих людей, з якими його єднає кров

Хто припускає?

Ця самотність схожа на айсберг, з яким ти стикаєшся

Я тільки змусив вас побачити

Що нам потрібно торкатися інших тіл, цілувати інші роти

Повалить ту напасть так охрий, що вона нас вивіхає

Наше м'ясо крихке, легко ріжеться (легко ріжеться)

Я знаю, що тактильне кохання може зцілити її

І в цій пригоді я оголив свою душу

Бо це допомагає мені бути світлим

І замість того, щоб кусати землю, я вважаю за краще літати

Краще шукати обіймів, ніж війни

І зв’яжіть краватки, які тривають, як гравюри на камені

Тому шукайте обійми, які піднімуть вас, якщо ви не можете

І спати на колінах у затоках спокою, на самоті...

Все йде не так, ти більше не можеш терпіти, твоє істота кричить, воно пече шкіру

Страх повернутися назад і знову впасти

Не можу побачити, що після

Ви можете це терпіти, і ви повинні спробувати

Іноді в це важко повірити, просто тримайся

Я побачив, як темрява кличе мене, і я пішов мовчки

З моєї самооцінки та відваги у мене залишилася третина

Я був ще одним дурнем, який не вивчив уроку (скоро стемніло)

І за якусь частку секунди мій світ зблід

Депресія сплутала мій напрямок (до біса світ)

Це було моє виправдання і в глибині душі

Від власного підвіски я піддався, я був весь у кіпті

Поки хтось не вивіз мене звідти й не показав сад

Сповнений прихильності та сліпої довіри, любові та відданості

Дружба іноді приходить, коли образа грає свою кращу руку

І я знаю, що сьогодні може рано світати

Якщо є близьке плече і брат, щоб сказати (давай)

Коли прийдуть крижини, не впадайте у відчай

Шукайте тих, хто вас любить, і зцілюйте те, що найбільше болить

Тримайся за них, і скоро вони дізнаються

Те, що ваша вірність щира, і вони без зайвих слів повернуть її

Все йде не так, ти більше не можеш терпіти, твоє істота кричить, воно пече шкіру

Страх повернутися назад і знову впасти

Не можу побачити, що після

Ви можете це терпіти, і ви повинні спробувати

Іноді в це важко повірити, просто тримайся

Як важко знати, що можна програти

Щоб дощ не припинявся і тобі важко повертатися

Просто вдихни, не озирайся

Є момент, коли час для

Той момент, коли вас обіймають, захищає вас

Він бере ваші крила, даючи життя

При зіткненні вчинок не удаваний

І робить усі погані переживання сенсами, коли плачеш

На плечі коханої людини

Я не менший чоловік за те, що страждав

І пролили бурю сліз

Під яскравістю цих сторінок уже немає ні тіні

Якщо моя родина підбадьорює мене і змушує йти далі

Все йде не так, ти більше не можеш терпіти, твоє істота кричить, воно пече шкіру

Страх повернутися назад і знову впасти

Не можу побачити, що після

Ви можете це терпіти, і ви повинні спробувати

Іноді в це важко повірити, просто тримайся

(Обійми себе) щоразу, коли відчуваєш себе самотнім

(Обійми себе) щоразу, коли біль долає тебе

Коли ти бачиш, що все падає на тебе

Дружня рука прийде, щоб приховати ту шкіру, яка ще поранена

Просто

(Обійміться), коли ви втрачаєте колір

(Обійми себе) щоразу, коли біль долає тебе

Коли ти бачиш, що все падає на тебе

Дружня рука прийде, щоб приховати ту шкіру, яка ще поранена

Просто тримайся... тримайся

Просто тримайся... тримайся