Пепел - Максим Леонидов

Город устал от жары,

Город уснул до поры,

Лишь туристы на чёртовом пляже тянут перно.

Город дымит табаком,

Город скрипит гамаком

и 400 лет назад над моей головой ты открыла окно.

А я сгорел до тла под твоим окном

Мой пепел разбавили красным вином,

Я теперь Каберне-Сера,

И меня подают к сырам.

Милая, не отвергай меня,

Сделай глоток, испытай меня!

И если мой сок не зажжёт твою кровь,

То вылей меня к свиньям!

Город погас, как TV,

Город устал от любви

И свернулся на влажной постели, словно змея.

Это не сон, это бред,

Городу 1000 лет,

А 400 лет назад под твоим окном оказался я.

Это случалось с нами и прежде,

Со мной и с тобой.

В разных краях, на других побережьях,

В жизни другой!

Місто втомилося від спеки,

Місто заснув до пори,

Лише туристи на чортовому пляжі тягнуть перно.

Місто димить тютюном,

Місто скрипить гамаком

і 400 років тому над моєю головою ти відчинила вікно.

А я згорів до тла під твоїм вікном

Мій попіл розбавили червоним вином,

Я тепер Каберне-Сіра,

І мене подають до сирів.

Мила, не відкидай мене,

Зроби ковток, випробувай мене!

І якщо мій сік не запалить твою кров,

То вилий мене до свиней!

Місто згасло, як TV,

Місто втомилося від любові

І скрутився на вологому ліжку, наче змія.

Це не сон, це марення,

Місту 1000 років,

А 400 років тому під твоїм вікном опинився я.

Це траплялося з нами і перш,

Зі мною і з тобою.

У різних краях, на інших узбережжях,

У житті інший!