Проплывая над городом - Максим Леонидов

Ты спустилась,

Как уставший осенний лист

Прямо на карниз

Утром рано

Ты сказала -

Оттолкнись и лети со мной,

Я тебе женой

В небе стану

Из полей тянет холодом

Без тебя мне летать не суждено

Проплывая над городом,

Не забудь постучать в мое окно

Мы летали

Над осенним ковром земли

Там внизу в пыли

Плыли крыши

Нас венчали

белокрылые журавли

И с собой несли

Выше, выше...

Из полей тянет холодом

Без тебя мне летать не суждено

Проплывая над городом,

Не забудь постучать в мое окно

Ти спустилася,

Як втомлений осінній лист

Прямо на карниз

Вранці рано

Ти сказала -

Відштовхнись і лети зі мною,

Я тобі дружиною

У небі стану

З полів тягне холодом

Без тебе мені літати не судилося

Пропливаючи над містом,

Не забудь постукати у моє вікно

Ми літали

Над осіннім килимом землі

Там унизу в пилу

Плили дахи

Нас вінчали

білокрилі журавлі

І з собою несли

Вище, вище...

З полів тягне холодом

Без тебе мені літати не судилося

Пропливаючи над містом,

Не забудь постукати у моє вікно