Волки - Максим Леонидов

Я когда-то был псом, и на волка похож не слишком,

Hо нарушил собачий закон, и теперь мне крышка.

Мутный свет облаков, злое солнце над лесом встало,

И теперь я среди волков, я один из стаи.

Эх, подстрелят меня, да потащат по снегу волоком,

Hо до этого дня я побуду немного волком.

Это вы научили меня выживать,

Гнать лося по лесам, голосить на луну,

И теперь, когда некуда дальше бежать,

Я вам объявляю войну.

Я когда-то был псом благородным, с гербом на флаге,

Hо собачий закон охраняют всегда дворняги.

И теперь я в бегах, в пене, в мыле, в крови, в азарте,

Волчий бог в облаках намечает мой путь по карте.

Hу, а мне бы волчат, да забиться в нору, где сухо,

Только от палача перегаром несёт да луком.

Это вы научили меня выживать,

Гнать лося по лесам, голосить на луну,

И теперь, когда некуда дальше бежать,

Я вам объявляю войну.

Эх, подстрелят меня, да потащат по снегу волоком,

Hо до этого дня я побуду немного волком.

Меня не страшит, что однажды весной

Я услышу в степи вертолёт надо мной,

Полыхнёт из винта или из калаша,

И отправится в рай моя волчья душа.

Это вы научили меня выживать,

Гнать лося по лесам, голосить на луну,

И теперь, когда некуда дальше бежать

Я вам объявляю войну.

Я колись був псом, і на вовка схожий не дуже,

Але порушив собачий закон, і тепер мені кришка.

Мутне світло хмар, зле сонце над лісом встало,

І тепер я серед вовків, я один із зграї.

Ех, підстрелять мене, та потягнуть по снігу волоком,

Але до цього дня я буду трохи вовком.

Це ви навчили мене виживати,

Гнати лося лісами, голосити на місяць,

І тепер, коли нікуди далі бігти,

Я вам оголошую війну.

Я колись був псом благородним, з гербом на прапорі,

Але собачий закон охороняють завжди дворняги.

І тепер я в бігах, в піні, в милі, в крові, в азарті,

Вовчий бог у хмарах планує мій шлях по карті.

Hу, а мені б вовчать, та забитися в нору, де сухо,

Тільки від ката перегаром несе та цибулею.

Це ви навчили мене виживати,

Гнати лося лісами, голосити на місяць,

І тепер, коли нікуди далі бігти,

Я вам оголошую війну.

Ех, підстрелять мене, та потягнуть по снігу волоком,

Але до цього дня я буду трохи вовком.

Мене не лякає, що одного разу навесні

Я почую в степу гелікоптер наді мною,

Пихне з гвинта або з калаша,

І вирушить у рай моя вовча душа.

Це ви навчили мене виживати,

Гнати лося лісами, голосити на місяць,

І тепер, коли нікуди далі тікати

Я вам оголошую війну.