Когда у Серёги срывает резьбу - Максим Леонидов

Когда у Серёги срывает резьбу,

Как без тормозов да по горной дороге,

Я не пожелал бы лихому врагу

Быть там, где срывает резьбу у Серёги.

Когда у Серёги срывает резьбу…

Когда у Серёги срывает резьбу

Соседи в квартире Серёгиной охуевают,

Забьются по комнатам, двери на крюк закрывают

Когда у Серёги срывает резьбу,

Когда у Серёги срывает резьбу…

Но вот наживил и, похоже, пошло по резьбе.

Рукам золотым повсеместно открыта дорога.

И надо же было глумиться злодейке — судьбе,

И вот искуситель, осклабясь, стоит у порога.

Когда напряженье — на тоненький крайний виток —

Неловко нажал, да и надо то было немного…

И мутного зелья один лишь глаток —

И рвётся металл, и резьбу обрывает Серёга,

И вновь у Серёги срывает резьбу.

В варёную свёклу упало лицо.

Разбитые стёкла… Вы скажете: — Полноте, так не бывает.

А я возражу: полюбуйтесь хотя бы разок

На то, как резьбу у Серёги срывает.

Когда у Серёги срывает резьбу…

Когда у Серёги срывает резьбу…

Коли у Сергіги зриває різьблення,

Як без гальм так і по гірській дорозі,

Я не побажав би лихому ворогові

Бути там, де зриває різьблення у Серьоги.

Коли у Серьоги зриває різьблення…

Коли у Сєрьоги зриває різьблення

Сусіди в квартирі Серьогіної охуевают,

Заб'ються по кімнатах, двері на гачок зачиняють

Коли у Сергіги зриває різьблення,

Коли у Серьоги зриває різьблення…

Але ось наживив і, схоже, пішло по різьбі.

Рукам золотим повсюдно відкрито дорогу.

І треба ж було знущатися лиходійці — долі,

І ось спокусник, осклабячись, стоїть біля порога.

Коли напруга - на тоненький крайній виток -

Незручно натиснув, так і треба було трохи ...

І мутного зілля один лише глаток —

І рветься метал, і різьблення обриває Серьога,

І знову у Серьоги зриває різьблення.

У варений буряк впало обличчя.

Розбите скло… Ви скажете: — Повноті, так не буває.

А я заперечу: помилуйтеся хоча б би разок

На те, як різьблення у Серьоги зриває.

Коли у Серьоги зриває різьблення…

Коли у Серьоги зриває різьблення…