Видение - Максим Леонидов

Был обычный серый питерский вечер,

Я пошёл бродить в дурном настроении,

Только вижу вдруг идёт мне навстречу

То ли девочка, а то ли видение.

И как будто мы знакомы с ней даже,

Помню чей-то был тогда день рождения.

И по-моему зовут её Даша,

То ли девочку, а то ли видение.

Она прошла как каравелла по зелёным волнам,

Прохладным ливнем после жаркого дня.

Я оглянулся посмотреть не оглянулась ли она,

Чтоб посмотреть не оглянулся ли я.

Она прошла как каравелла по волнам,

Прохладным ливнем после жаркого дня.

Я оглянулся посмотреть не оглянулась ли она,

Чтоб посмотреть не оглянулся ли я.

Помню что-то я ей пел про ресницы,

И на ушко ей шептал дребедень я.

Только вдруг она взлетела как птица,

То ли девочка, а то ли видение.

И смотрел я в небо звёздное долго,

И назавтра был больной целый день я.

Я искал её да только без толку,

То ли девочку, а то ли видение.

Она прошла как каравелла по зелёным волнам,

Прохладным ливнем после жаркого дня.

Я оглянулся посмотреть не оглянулась ли она,

Чтоб посмотреть не оглянулся ли я.

Она прошла как каравелла по волнам,

Прохладным ливнем после жаркого дня.

Я оглянулся посмотреть не оглянулась ли она,

Чтоб посмотреть не оглянулся ли я.

Я живу теперь и тихо и складно,

Но под вечер, обходя заведенья,

Я ищу в толпе глаза её жадно,

То ли девочки, а то ли видения.

Ты похожа на неё как сестрица,

Но конечно не она к сожаленью.

А я пойду домой и пусть мне приснится,

То ли девочка, а то ли видение.

Она прошла как каравелла по зелёным волнам,

Прохладным ливнем после жаркого дня.

Я оглянулся посмотреть не оглянулась ли она,

Чтоб посмотреть не оглянулся ли я.

Она прошла как каравелла по волнам,

Прохладным ливнем после жаркого дня.

Я оглянулся посмотреть не оглянулась ли она,

Чтоб посмотреть не оглянулся ли я.

Я оглянулся посмотреть, не оглянулась ли она,

Чтоб посмотреть, не оглянулся ли я.

Чтоб посмотреть, не оглянулся ли я.

Був звичайний сірий пітерський вечір,

Я пішов бродити в поганому настрої,

Тільки бачу раптом іде мені назустріч

Чи то дівчинка, чи то бачення.

І ніби ми знайомі з нею навіть,

Пам'ятаю, чийсь був тоді день народження.

І по-моєму звуть її Даша,

Чи то дівчинку, чи то бачення.

Вона пройшла як каравелла по зелених хвилях,

Прохолодною зливою після спекотного дня.

Я озирнувся подивитися чи не озирнулась вона,

Щоб подивитися, чи не озирнувся я.

Вона пройшла як каравелла по хвилях,

Прохолодною зливою після спекотного дня.

Я озирнувся подивитися чи не озирнулась вона,

Щоб подивитися, чи не озирнувся я.

Пам'ятаю щось я їй співав про вії,

І на вушко їй шепотів дрібень я.

Тільки раптом вона злетіла як птах,

Чи то дівчинка, чи то бачення.

І дивився я в небо зоряне довго,

І завтра був хворий цілий день я.

Я шукав її та тільки без толку,

Чи то дівчинку, чи то бачення.

Вона пройшла як каравелла по зелених хвилях,

Прохолодною зливою після спекотного дня.

Я озирнувся подивитися чи не озирнулась вона,

Щоб подивитися, чи не озирнувся я.

Вона пройшла як каравелла по хвилях,

Прохолодною зливою після спекотного дня.

Я озирнувся подивитися чи не озирнулась вона,

Щоб подивитися, чи не озирнувся я.

Я живу тепер і тихо і доладно,

Але надвечір, обминаючи заклади,

Я шукаю в натовпі очі її жадібно,

Чи то дівчатка, чи то видіння.

Ти схожа на неї як сестра,

Але звичайно не вона на жаль.

А я піду додому і нехай мені насниться,

Чи то дівчинка, чи то бачення.

Вона пройшла як каравелла по зелених хвилях,

Прохолодною зливою після спекотного дня.

Я озирнувся подивитися чи не озирнулась вона,

Щоб подивитися, чи не озирнувся я.

Вона пройшла як каравелла по хвилях,

Прохолодною зливою після спекотного дня.

Я озирнувся подивитися чи не озирнулась вона,

Щоб подивитися, чи не озирнувся я.

Я озирнувся подивитися, чи не озирнулася вона,

Щоб подивитися, чи не озирнувся я.

Щоб подивитися, чи не озирнувся я.