Когда ты строишь плот - Максим Леонидов

Когда ты строишь плот

Ты читаешь молитву над каждой сосной,

Когда ты строишь плот-

В седых волосах сыромятный ремень.

Твои пальцы так странно белы

И подробны, как пальцы слепца,

А в глазах твоих древний секрет,

Когда ты строишь плот.

Когда ты соришь плот

Женщины молча стоят в стороне,

Когда ты строишь плот-

Правители плохо спят по ночам,

Туман уходит с горных вершин,

Солдаты пишут письма домой,

Звери ложаться поближе к огню

Когда ты строишь плот.

Когда труд завершён

Ты бродишь по берегу сам не свой,

Когда труд завершён

Наступает сезон дождей

И приходит затменье Луны,

И больные стонут в бреду,

Сосны в след тебе смотрят и ждут

Когда ты вновь начнешь строить плот.

И вновь я слышу стук топора

В устье реки.

Не прекращай свою песню,

Возьми меня в ученики.

Коли ти будуєш пліт

Ти читаєш молитву над кожною сосною,

Коли ти будуєш пліт-

У сивому волоссі сиром'ятний ремінь.

Твої пальці так дивно білі

І детальні, як пальці сліпого,

А в очах твоїх стародавній секрет,

Коли ти будуєш пліт.

Коли ти свариш пліт

Жінки мовчки стоять у стороні,

Коли ти будуєш пліт-

Правителі погано сплять по ночах,

Туман йде з гірських вершин,

Солдати пишуть листи додому,

Звірі лягатимуть ближче до вогню

Коли ти будуєш пліт.

Коли працю завершено

Ти ходиш по березі сам не свій,

Коли працю завершено

Настає сезон дощів

І приходить затемнення Місяця,

І хворі стогнуть у мрінні,

Сосни в слід тобі дивляться і ждуть

Коли ти знову почнеш будувати пліт.

І знову я чую стукіт сокири

У гирлі річки.

Не припиняй свою пісню,

Візьми мене в учні.