Гавана в моих зубах - Максим Леонидов

Чужая душа — потёмки

В моей душе — факела.

В моей душе — броненосец Потёмкин,

Какая-то куча-мала.

В моей душе Бог и Дьявол

похватали ножи

И если они покалечат друг друга

Что будет со мною, скажи!

В моей душе Варадеро

Гавана в моих зубах.

Одни мне приносят зелье

И этим хотят спасти,

Другие кричат — «Позовите Фиделя

Он знает, куда идти!»

Но у них всего две дороги,

И обе ведут в тупик

Направо — Patria, налево — muerte,

Выбор не слишком велик.

В Моей душе Варадеро

Гавана в моих зубах.

Одного Битла застрелили,

Другого пырнули ножом.

С тех пор, как Эрнест придумал Дайкири

Всё в этом мире вверх дном.

Чужая душа — потёмки,

В моей душе — факела,

В моей душе — броненосец Потёмкин,

Какая-то куча-мала.

То ли идти топиться,

То ли бежать к врачу,

Я либо расплавлюсь, либо прославлюсь

Чем-нибудь, чем не хочу!

В моей душе Варадеро,

Гавана в моих зубах.

Чужа душа—потемки

У моїй душі — смолоскип.

У моїй душі — броненосець Потьомкін,

Якась купа-мала.

У моїй душі Бог і Диявол

похопили ножі

І якщо вони покалічать один одного

Що буде зі мною, скажи!

У моїй душі Варадеро

Гавана в моїх зубах.

Одні мені приносять зілля

І цим хочуть врятувати,

Інші кричать — «Покличте Фіделя

Він знає, куди йти!»

Але у них всього дві дороги,

І обидві ведуть у тупик

Направо - Patria, наліво - mort,

Вибір не дуже великий.

В моїй душі Варадеро

Гавана в моїх зубах.

Одного Бітла застрелили,

Іншого пірнули ножем.

З того часу, як Ернест придумав Дайкірі

Все в цьому світі догори дном.

Чужа душа—потемки,

В моїй душі — смолоскип,

У моїй душі — броненосець Потьомкін,

Якась купа-мала.

Чи йти топитися,

Чи  бігти до лікаря,

Я або розплавлюся, або прославлюся

Чим-небудь, чим не хочу!

У моїй душі Варадеро,

Гавана в моїх зубах.