Две гантели - Максим Леонидов

Моя история стара, словно мир,

Про человека, что не нажил ни машин, ни квартир.

И, все же, в душе его царит и мир, и покой.

Хоть он тяжелый путь исканий воплощает собой.

Рассказ мой полон и страданий, и мук…

Заглавие — Две гантели и один утюг.

Когда мне было девять лет и три дня,

Упал внезапно чемодан на меня.

Наверно кто-то спьяну уронил из окна,

Смотрите: дырка на затылке до сих пор видна.

Когда я отпер этот старый сундук,

Там было две гантели и один утюг…

Что было делать мне с этим добром?

Просто бросить в кусты, да и дело с концом…

Идея явилась в самый подходящий момент:

У друга Мишки — день рожденья, вот и будет

подходящий презент!

Я протяну ему коробку: Поздравляю, мой друг!

Там было две гантели и один утюг.

Ау… Две гантели и один утюг.

Прошли года, сменил я семь адресов.

Я избегал гантелей и утюгов.

Все реже, все реже вспоминал я тот инцидент.

За это время Генерального сменил Президент.

И я поверил, что исчез навеки этот недуг:

Две гантели и один утюг.

На свой двадцатый день рождения я устроил банкет.

И в заключенье поздравлений мне вручили пакет.

Его привез мне бородатый монах из Перу,

Я до сих пор не понимаю, что он делал в миру.

Когда я разорвал красивой ленточки круг,

Там было две гантели и один утюг.

С той поры прошло довольно много лет.

Теперь я глажу как портной,

Я гири жму как атлет,

И я несу с собой по жизни гордо, как ордена,

эти самые предметы из чугуна.

И я знаю точно, что получит по наследству мой внук:

Две гантели и один утюг!

Моя історія стара, наче світ,

Про людину, яка не нажила ні машин, ні квартир.

І, все ж, у душі його панує і мир, і спокій.

Хоч він важкий шлях шукань втілює собою.

Оповідання моє сповнене і страдань, і мук…

Назва - Дві гантелі і одна праска.

Коли мені було дев'ять років і три дні,

Впала раптова валіза на мене.

Напевно хтось сп'яну впустив із вікна,

Дивіться: дірка на потилиці досі видно.

Коли я відчинив цю стару скриню,

Там було дві гантелі і одна праска…

Що було робити мені з цим добром?

Просто кинути в кущі, так і справу з кінцем...

Ідея з'явилася в найбільш підходящий момент:

У друга Ведмедика — день народження, от і буде

підходящий презент!

Я простягну йому коробку: Вітаю, мій друже!

Там було дві гантелі і одна праска.

Ау... Дві гантелі і одна праска.

Минули роки, змінив я сім адрес.

Я уникав гантелей і прасок.

Все рідше, все рідше згадував я той інцидент.

За цей час Генерального змінив Президент.

І я повірив, що зникла навіки ця недуга:

Дві гантелі і одна праска.

На свій двадцятий день народження я влаштував банкет.

І в укладання привітань мені вручили пакет.

Його привіз мені бородатий монах із Перу,

Я досі не розумію, що він робив у світі.

Коли я розірвав гарної стрічки коло,

Там було дві гантелі і одна праска.

З того часу минуло досить багато років.

Тепер я глажу як кравець,

Я гирі тисну як атлет,

І я несу з собою по життя гордо, як ордени,

ці самі предмети з чавуну.

І я знаю точно, що отримає у спадок мій онук:

Дві гантелі і одна праска!