Дорогие мои москвичи - Максим Леонидов

Затихает Москва, стали синими дали,

Ярче блещут кремлёвских рубинов лучи.

День прошёл, скоро ночь.

Вы, наверно, устали,

Дорогие мои москвичи.

Можно песню окончить и простыми словами,

Если эти простые слова горячи.

Я надеюсь, что мы ещё встретимся с вами,

Дорогие мои москвичи!

Ну что сказать вам, москвичи, на прощанье?

Чем наградить мне вас за вниманье?

До свиданья, дорогие москвичи, доброй ночи!

Доброй вам ночи, вспоминайте нас.

И когда по домам вы отсюда пойдёте,

Как же к вашим сердцам подберу я ключи,

Чтобы песней своей помогать вам в работе,

Дорогие мои москвичи.

Синей дымкой окутаны стройные зданья,

Ярче блещут кремлёвских рубинов лучи.

Ждут вас завтра дела.

Скоро ночь, до свиданья,

Дорогие мои москвичи!

Затихає Москва, стали синіми дали,

Яскравіше блищать кремлівські рубіні промені.

День минув, незабаром ніч.

Ви, мабуть, втомилися,

Дорогі мої москвичі.

Можна пісню закінчити і простими словами,

Якщо ці прості слова гарячі.

Я сподіваюся, що ми ще зустрінемося з вами,

Дорогі мої москвичі!

Ну що сказати вам, москвичі, на прощання?

Чим нагородити мені вас за увагу?

До побачення, дорогі москвичі, добраніч!

Доброї ночі, згадуйте нас.

І коли по будинках ви звідси підете,

Як же до ваших сердець підберу я ключи,

Щоб своєю піснею допомагати вам у роботі,

Дорогі мої москвичі.

Синьою серпанком оповиті стрункі будинки,

Яскравіше блищать кремлівські рубіні промені.

Чекають на вас завтра справи.

Скоро ніч, до побачення,

Дорогі мої москвичі!