Прощальный луч - Клавдия Шульженко

Прощальный луч блеснул вдали,

Блеснул в последний раз,

Наш старый сад огнем залил

И вдруг погас.

Погас, и сразу мгла

На тихий сад легла,

Как будто луч с собой унес

Дыханье свежих роз.

Как этот луч, блеснул твой взгляд,

Блеснул и вмиг погас,

Когда зашли мы молча в сад

В прощальный час.

Погас, и сразу мгла

На сердце мне легла,

Как будто взгляд прощальный твой

Унес любовь с собой.

Прощальний промінь блиснув вдалині,

Блиснув останній раз,

Наш старий сад вогнем залив

І раптом погас.

Погас, і відразу імла

На тихий сад лягла,

Начебто промінь із собою забрав

Дихання свіжих троянд.

Як цей промінь, блиснув твій погляд,

Блиснув і вмить погас,

Коли зайшли ми мовчки в сад

Прощальна година.

Погас, і відразу імла

На серце мені лягла,

Наче погляд прощальний твій

Забрав любов із собою.