Ты помнишь наши встречи - Клавдия Шульженко

Когда на землю спустится сон

И выйдет бледная луна,

Я выхожу одна на балкон,

Глубокой нежности полна.

Мне море песнь о счастье поёт,

Ласкает нежно ветерок,

Но мой любимый

Сегодня не придёт.

Ты помнишь наши встречи

И вечер голубой,

Взволнованные речи,

Любимый мой родной,

И нежное прощанье,

Руки пожатье?

Ты сказал мне: "До свиданья",

Простясь со мной.

Забыты наши встречи

И вечер голубой,

Давно умолкли речи,

Ведь нет тебя со мной.

Не жди любви обратно,

Забудь меня,

Нет к прошлому возврата,

И в сердце нет огня.

Я помню, как сейчас, мой друг,

Руки пожатье.

Ты помнишь наши встречи

И вечер голубой?..

Коли на землю спуститься сон

І вийде блідий місяць,

Я виходжу одна на балкон,

Глибока ніжність сповнена.

Мені море пісня про щастя співає,

Ласкає ніжно вітерець,

Але мій коханий

Сьогодні не прийде.

Ти пам'ятаєш наші зустрічі

І вечір блакитний,

Схвильовані промови,

Улюблений мій рідний,

І ніжне прощання,

Руки потиск?

Ти сказав мені: "До побачення",

Прощаючись зі мною.

Забуті наші зустрічі

І вечір блакитний,

Давно замовкли промови,

Адже нема тебе зі мною.

Не чекай любові назад

Забудь мене,

Немає до минулого повернення,

І в серці нема вогню.

Я пам'ятаю, як зараз, мій друже,

Потиск руки.

Ти пам'ятаєш наші зустрічі

І вечір блакитний?