Песня московских студентов - Клавдия Шульженко, Эстрадный оркестр п/у Л. Коваля

У московских студентов горячая кровь,

Неподкупные души и светлые лица.

От сибирских снегов и днепровских стогов

Собрались мы в твои общежитья, столица!

Мы готовы, Отчизна, на подвиг любой,

в каждом сердце огня золотые запасы, —

Чтобы в жизни большой не старели душой

Мы от первого курса до смертного часа!

Африканских, кубинских, вьетнамских парней

Та найдешь среди наших московских студентов.

Здесь ты встретишь друзей из-за гор и морей —

С четырех, а быть может, с пяти континентов.

С нашим завтрашним днем мы ведем разговор,

С юных лет мы берем его в крепкие руки.

Ведь незря на простор смотрит с Ленинских гор

Наш дворец — величавая крепость науки.

Увезем из столицы мы в сердце с собой

Свет высотного дома на старом арбате,

Арких улиц прибой и дворцы под землей,

И восторженный рокот галерки во МХАТе.

Нам студенческих песен вовек не забыть,

Наш московский закон понесем мы по свету:

Коль дружить так дружить, а любить так любить

Горячей и нежней чем Ромео джульетту.

От весеннего ветра звенит голова

Разбежались бульваров зеленые ленты.

Здравствуй наша Москва, молодая Москва,

Здравствуй лучшая в мире столица студентов!

У московських студентів гаряча кров,

Непідкупні душі та світлі особи.

Від сибірських снігів та дніпровських стогів

Зібралися ми у твої гуртожитки, столице!

Ми готові, Вітчизна, на подвиг будь-який,

у кожному серці вогню золоті запаси,—

Щоб у житті великої не старіли душею

Ми від першого курсу до смертної години!

Африканських, кубинських, в'єтнамських хлопців

Та найдеш серед наших московських студентів.

Тут ти стрінеш друзів через гір і морей —

З чотирьох, а може, з п'яти континентів.

З нашим завтрашнім днем ​​ми ведемо розмову,

З юних років ми беремо його в міцні руки.

Адже незрячи на простір дивиться з Ленінських гір

Наш палац — велична фортеця науки.

Відвеземо зі столиці ми в серце з собою

Світло висотного будинку на старому арбаті,

Арких вулиць прибій і палаци під землею,

І захоплений рокіт гальорки в МХАТі.

Нам студентських пісень повік не забути,

Наш московський закон понесемо ми по світлу:

Якщо дружити так дружити, а любити так любити

Гарячою і ніжною ніж Ромео джульєтту.

Від весняного вітру дзвенить голова

Розбіглися бульварів зелені стрічки.

Привіт наша Москва, молода Москва,

Привіт найкраща у світі столиця студентів!