Эх, Андрюша - Клавдия Шульженко

Эх, путь-дорожка, звени, моя гармошка.

Смотри, как сияют нам звезды над рекой.

Парни лихие, девчата огневые

Все заговорят наперебой.

Припев:

Эх, Андрюша, нам ли быть в печали?

Не прячь гармонь, играй на все лады.

Поднажми, чтобы горы засверкали,

Чтоб зашумели зеленые сады.

Пой Андрюша, так, что среди ночи

Промчался ветер, кудри теребя,

ПоЙ, играй, чтобы ласковые очи

Не спросясь, глядели на тебя.

Эх, путь-дорожка закрытое окошко.

Не выйдет, не встретит девчоночка меня.

Горькое слово сказала черноброва:

«В сердце нет ответного огня».

Припев.

Эх, путь-дорожка, еще ровней немножко.

Вернулась девчонка, улыбки не тая.

«Здравствуй, Андрюша, пришла тебя послушать»

И запела милая моя:

Припев.

Ех, шлях-доріжко, ланки, моя гармошка.

Дивись, як сяють нам зірки над річкою.

Хлопці лихі, дівчата вогневі

Усі заговорять навперебій.

Приспів:

Ех, Андрюша, чи нам бути в печалі?

Не ховай гармоній, грай на всі лади.

Натисніть, щоб гори засяяли,

Щоб зашуміли зелені сади.

Співай Андрійко, так що серед ночі

Промчав вітер, кучері смикаючи,

Співай, грай, щоб ласкаві очі

Не спитаючи, дивилися на тебе.

Ех, шлях-доріжка закрите віконце.

Не вийде, не зустріне дівчисько мене.

Гірке слово сказала чорнобрива:

«У серці немає вогню у відповідь».

Приспів.

Ех, шлях-доріжко, ще рівніше трошки.

Повернулося дівчисько, посмішки не тая.

«Привіт, Андрюша, прийшла тебе послухати»

І заспіла мила моя:

Приспів.