Немножко О Себе - Клавдия Шульженко

Когда бы сбросить мне года,

Начать сначала, с юных лет,

Дорогу выбрала б тогда,

Дорогу выбрала б тогда,

Которой не было и нет…

Но как дорогу отыскать,

Которой не было и нет?

Да просто надо помечтать,

Да просто надо помечтать…

Мечтать!..

И в этом весь секрет!

Когда бы вспомнить я могла

Все увлеченья юных лет,

Такое выбрала б тогда,

Такое выбрала б тогда,

Какого не было и нет.

Но где такое раздобыть,

Какого не было и нет?

Да просто надо полюбить,

Да просто надо полюбить…

Любить!..

И в этом весь секрет!

Когда вы спросите меня,

Как я живу на склоне лет,

Отвечу: — Я полна огня…

Да, да, скажу, — полна огня

И юных сил… которых нет!

Но как вы можете гореть,

Когда уж молодости нет?

Да просто надо не стареть,

Да просто надо не стареть!

Вот так!

И в этом весь секрет!

Вот так!

Коли б скинути мені року,

Почати спочатку, з юних років,

Дорогу обрала б тоді,

Дорогу обрала б тоді,

Якої не було і немає…

Але як дорогу відшукати,

Який не було і немає?

Так, просто треба помріяти,

Так, просто треба помріяти…

Мріяти!

І в цьому весь секрет!

Коли би згадати я могла

Всі захоплення юних років,

Таке обрала б тоді,

Таке обрала б тоді,

Якого не було і немає.

Але де таке роздобути,

Якого не було і немає?

Так просто треба полюбити,

Так, просто треба полюбити…

Кохати!..

І в цьому весь секрет!

Коли ви спитаєте мене,

Як я живу на схилі років,

Відповім: - Я повна вогню ...

Так, так, скажу, повна вогню

І молодих сил… яких немає!

Але як ви можете горіти,

Коли вже молодості немає?

Так просто треба не старіти,

Так просто треба не старіти!

Ось так!

І в цьому весь секрет!

Ось так!