Не тревожь ты себя... - Клавдия Шульженко

Не тревожь ты себя, не тревожь,

Обо мне ничего не загадывай

И, когда по деревне идешь,

На окошко мое не поглядывай!

Понапрасну ко мне не пиши,

Фотографий своих не раздаривай,

Голубые глаза хороши,

Только мне полюбилися карие.

Полюбились любовью такой,

Что вовек никогда не кончается.

Вот вернется он скоро домой

И под вечер со мной повстречается.

Я прижму его к сердцу, прижму

Молодыми руками горячими,

И скажу я в тот вечер ему,

Что самою судьбой предназначено.

А тебя об одном попрошу —

Понапрасну меня не испытывай,

Я на свадьбу тебя приглашу,

А на большее ты не рассчитывай!

Не тривож ти себе, не тривож,

Про мене нічого не загадуй

І, коли по селі йдеш,

На віконце моє не поглядай!

Даремно до мене не пишеш,

Фотографій своїх не роздаровуй,

Блакитні очі гарні,

Тільки мені полюбилися карі.

Полюбилися такою любов'ю,

Що повік ніколи не закінчується.

Ось повернеться він скоро додому

І надвечір зі мною зустрінеться.

Я притисну його до серця, притисну

Молодими гарячими руками,

І скажу я того вечора йому,

Що саме доля призначена.

А тебе про одного попрошу —

Даремно мене не відчувай,

Я на весілля тебе запрошу,

А на більше ти не розраховуй!