Коробочки - Ирина Билык

Я промолчу, чтобы не кричать.

Я промолчу, чтобы не говорить о нас.

А мне тебя проще не понять,

Чем рассказать то, что помню…

Эти коробочки, в них, — секрет.

В них — все, что от тебя и от меня осталось:

Старая фотография-портрет…

И только в них — ответ.

Припев:

А я жила для него, и верила, что

Разлука никогда-никогда не наступит.

И только из-за него, ведь он как никто

Никогда не ревнует, а очень волнует.

Я жила для него, но время как вор:

Воспоминания тают и исчезают…

А только я до сих пор хочу лишь его

Одного, — вот, как бывает.

Ты помоги мне вопрос решить (помоги…),

Вопрос, который волнует и так болит!

Ты посмотри, ведь мы не можем жить,

Когда друг друга нет рядом (рядом…).

В душе его через годы несла,

Но у мужчин всегда всё проще: «Дела!..»

Знаешь, тоже я не буду одна,

Хоть иногда и сплю сама.

Припев:

А я жила для него, и верила, что

Разлука никогда-никогда не наступит.

И только из-за него, ведь он как никто

Никогда не ревнует, а очень волнует.

Я жила для него, но время как вор:

Воспоминания тают и исчезают…

А только я до сих пор хочу лишь его

Одного, — вот, как бывает.

Соло.

Припев:

А я жила для него, и верила, что

Разлука никогда-никогда не наступит.

И только из-за него, ведь он как никто

Никогда не ревнует, а очень волнует.

Я жила для него, но время как вор:

Воспоминания тают и исчезают…

А только я до сих пор хочу лишь его

Одного, — вот, как бывает.

Вот, как бывает…

Я промовчу, щоб не кричати.

Я промовчу, щоб не говорити про нас.

А мені тебе простіше не зрозуміти,

Чим розповісти те, що пам'ятаю.

Ці коробочки, в них, секрет.

В ніх — все, що від тебе і від мені залишилося:

Стара фотографія-портрет.

І тільки в ніх — відповідь.

Приспів:

А я жила для нього, і вірила, що

Розлука ніколи-ніколи не настане.

І тільки через нього, адже він як ніхто

Ніколи не ревнує, а дуже хвилює.

Я жила для нього, але час як злодій:

Спогади тануть і зникають…

А тільки я досі хочу лише його

Одного — ось, як буває.

Ти допоможи мені питання вирішити (допоможи…),

Питання, яке хвилює і так болить!

Ти подивись, адже ми не можемо жити,

Коли один одного немає поруч (поряд…).

В душі його через роки несла,

Але у чоловіків завжди все простіше: «Справи!..»

Знаєш, теж я не буду одна,

Хоч іноді і сплю сама.

Приспів:

А я жила для нього, і вірила, що

Розлука ніколи-ніколи не настане.

І тільки через нього, адже він як ніхто

Ніколи не ревнує, а дуже хвилює.

Я жила для нього, але час як злодій:

Спогади тануть і зникають…

А тільки я досі хочу лише його

Одного — ось, як буває.

Соло.

Приспів:

А я жила для нього, і вірила, що

Розлука ніколи-ніколи не настане.

І тільки через нього, адже він як ніхто

Ніколи не ревнує, а дуже хвилює.

Я жила для нього, але час як злодій:

Спогади тануть і зникають…

А тільки я досі хочу лише його

Одного — ось, як буває.

Ось як буває…