Снег - Ирина Билык

Почему так жесток снег, оставляет твои следы и по кругу зачем бег,

и бежишь от меня ты.

Не дает до утра спать, снег растаявший, он — вода, ты одно только должен знать,

я люблю тебя навсегда.

Не дает до утра спать, снег растаявший, он — вода, ты одно только должен знать,

я люблю тебя навсегда.

Почему голоса звезд в полумраке едва слышны?

Ветер слезы дождя принес,

только слезы мне не нужны.

Разучилась смотреть вдаль, разучилась считать до ста, разучилась любить февраль,

он украл тебя навсегда.

Разучилась смотреть вдаль, разучилась считать до ста, разучилась любить февраль,

он забрал тебя навсегда.

Расстаются когда ложь, засыпают когда тьма и по телу когда дрожь,

разрешает сводить с ума.

Если хочешь идти — иди, если хочешь забыть — забудь, только знай,

что в конце пути ничего уже не вернуть.

Если хочешь идти — иди, если хочешь забыть — забудь, только знай,

что в конце пути никого уже не вернуть.

Никого уже не вернуть.

Чому такий жорсткий сніг, залишає твої сліди і по колу навіщо біг,

і біжиш від мене ти.

Не дає до ранку спати, сніг розтанув, він вода, ти тільки повинен знати,

Я люблю тебе назавжди.

Не дає до ранку спати, сніг розтанув, він вода, ти тільки повинен знати,

Я люблю тебе назавжди.

Чому голоси зірок у напівтемряві ледь чутні?

Вітер сльози дощу приніс,

тільки сльози мені не потрібні.

Розучилася дивитися вдалину, розучилася рахувати до ста, розучилася любити лютий,

він вкрав тебе назавжди.

Розучилася дивитися вдалину, розучилася рахувати до ста, розучилася любити лютий,

він забрав тебе назавжди.

Розлучаються коли брехня, засипають коли пітьма і по тілу коли тремтіння,

дозволяє зводити з розуму.

Якщо хочеш йти - йди, якщо хочеш забути - забудь, тільки знай,

що в кінці шляху нічого вже не повернути.

Якщо хочеш йти - йди, якщо хочеш забути - забудь, тільки знай,

що в кінці шляху нікого вже не повернути.

Нікого вже не повернути.