Сердца в Атлантиде - Гран-Куражъ

Детство, словно Атлантиды берега,

Сердце там оставлю навсегда...

Волны, мир, бескрайний океан -

Тонет тот далёкий берег…

Помню неземные замки в облаках:

Думал, жизнь наивна и легка...

Были все мечты в моих руках,

Верил, все открыты двери…

Назад – к земле

И снова – к небесам

Здесь каждый по себе,

Жизнь выбирает сам!

Спешим взрослеть,

Теряем счёт годам.

И в океане лет

Нам Атлантиды свет

И детство не вернуть никогда…

Где-то, словно остров в сказочной дали,

Детство отпускает корабли.

Знаю, не вернёмся в этот мир,

В сердце часть его оставлю…

Дитинство, немов Атлантиди берега,

Серце там залишу назавжди...

Хвилі, світ, безкрайній океан

Тоне той далекий берег.

Пам'ятаю неземні замки у хмарах:

Думав, життя наївне і легке.

Були всі мрії в моїх руках,

Вірив, всі відчинені двері.

Назад – до землі

І знову – до небес

Тут кожен по собі,

Життя обирає сам!

Поспішаємо дорослішати,

Втрачаємо рахунок рокам.

І в океані років

Нам Атлантиди світло

І дитинство не повернути ніколи.

Десь, немов острів у казковій далечіні,

Дитинство відпускає кораблі.

Знаю, не повернемося до цього світу,

У серці його частину залишу…