Все имена - Гран-Куражъ

Когда умирали чувства, сорок дней лил дождь,

Ручьи превращались в реки – вброд не перейдёшь,

Плакали даже камни эти сорок дней,

Никто не сказал ни слова - ни тебе, ни мне.

Когда умирают чувства – гибнет целый мир,

И не понять Вселенной, как безнадёжны мы...

Нет миражей и крыльев – им не место здесь,

Кто нас хранил в печали – навсегда исчез.

Все имена

Все имена – пустые звуки,

Ведь главное – лица,

Души, что не выносят разлуки,

Что не выносят разлуки,

И наши сердца, что не смеют разбиться!

Не смеют разбиться...

Когда воскресают чувства – воздух чуть дрожит,

Назад отступает время.

прячется в глуши,

В нас - равновесие света и упрямой тьмы.

Не нарушай покоя и святость тишины...

Все имена

Все имена – пустые звуки,

Ведь главное лица,

Души, что не выносят разлуки,

Что не выносят разлуки

В желании вечном – друг с другом слиться,

И наши сердца...

Коли помирали почуття, сорок днів лив дощ,

Струмки перетворювалися на річки - вброд не перейдеш,

Плакали навіть каміння ці сорок днів,

Ніхто не сказав ні слова – ні тобі, ні мені.

Коли помирають почуття – гине цілий світ,

І не зрозуміти Всесвіту, як безнадійні ми...

Немає міражів та крил – їм не місце тут,

Хто нас зберігав у смутку – назавжди зник.

Усі імена

Усі імена – порожні звуки,

Адже головне – особи,

Душі, що не виносять розлуки,

Що не виносять розлуки,

І наші серця, що не сміють розбитися!

Не сміють розбитися...

Коли воскресають почуття - повітря трохи тремтить,

Назад відступає час.

ховається в глушині,

У нас - рівновага світла та впертої пітьми.

Не порушуй спокою та святості тиші...

Усі імена

Усі імена – порожні звуки,

Адже головна особа,

Душі, що не виносять розлуки,

Що не виносять розлуки

У бажанні вічному - один з одним злитися,

І наші серця...