От заката до зари - Гран-Куражъ

Чёрное крыло -

Птица-ночь в моём окне

Смотрит вновь на меня в упор.

Ночь что-то говорила мне

О добре и зле, я не понял слов…

Когда отступит день,

Луны прольётся свет

Я отыщу в себе

Ответ:

Что мне

Считать судьбою?

От заката до зари с тобою,

Птица-ночь, окно тебе открою.

Дай мне крылья улететь,

Дай увидеть и прозреть,

На вопросы дай ответ:

Зачем я здесь?

Во тьме увидел свет…

Белой пеленой

День-огонь в моём окне

Смотрит вновь на меня в упор.

День обещал сказать всё мне

О добре и зле, но проходит он,

И я схожу с ума,

И я кляну весь свет.

Когда-нибудь я сам

Пойму,

Что мне

Считать судьбою…

От рассвета до луны с тобою,

День-огонь тебе окно открою,

Дай мне крылья улететь,

Дай увидеть и прозреть.

На вопросы дай ответ:

Зачем я здесь?

Во тьме увидел свет…

Чорне крило -

Птах-ніч у моєму вікні

Дивиться знову на мене.

Ніч щось казала мені

Про добро і зло, я не зрозумів слів.

Коли день відступить,

Місяця проллється світло

Я знайду в собі

Відповідь:

Що мені

Вважати за долю?

Від заходу сонця до зорі з тобою,

Птаха-ніч, вікно тобі відчиню.

Дай мені крила полетіти,

Дай побачити і прозріти,

На запитання дай відповідь:

Чому я тут?

У темряві побачило світло.

Білою пеленою

День-вогонь у моєму вікні

Дивиться знову на мене.

День обіцяв сказати все мені

Про добро і зло, але проходить він,

І я божеволію,

І я кляну весь світ.

Колись я сам

Розумію,

Що мені

Вважати за долю…

Від світанку до місяця з тобою,

День-вогонь тобі вікно відчиню,

Дай мені крила полетіти,

Дай побачити та прозріти.

На запитання дай відповідь:

Чому я тут?

У темряві побачило світло.