Полукровки - Гран-Куражъ

Меняя лица, взгляды, имена,

Уже не помним кто мы и зачем!

Быть может, Бог откроет правду нам

Как можно чистым быть, но не совсем.

Нас часто рвали, заставляя пасть.

Ломали словно хворост и в огонь!

Но гордо держать удар

Так как мы умеем - не умеет никто!

Время сделало нас полукровками

И от этого часто неловко нам!

Все смешалось в крови:

Страх и жажда жить,

Ненавидеть весь мир

И весь мир любить.

Латая раны, сердцем ждём чудес!

Пускаем корни, только почвы нет!

И в отраженьи Ангел или Бес,

Сверкнув оскалом молча, гасит свет.

И в этой кромешной тьме

Мы все также ясно видим перед собой!

Но глядя в лицо судьбе

Кто-то стал свободным,

Кто-то - вечный изгой!

Время сделало нас полукровками

И от этого часто неловко нам!

Все смешалось в крови:

Страх и жажда жить,

Ненавидеть весь мир

И весь мир любить.

И открыв глаза, мы идём ко дну.

Я хотел бы всплыть, но опять тону!

Дай мне руку, друг!

Стань самим собой!

Все взорвёт вокруг

Полукровный вой!

Время сделало нас полукровками

И от этого часто неловко нам!

Все смешалось в крови:

Страх и жажда жить,

Ненавидеть весь мир

И весь мир любить.

И открыв глаза, мы идём ко дну.

Я хотел бы всплыть, но опять тону!

Дай мне руку, друг!

Стань самим собой!

Все взорвёт вокруг

Полукровный вой!

Змінюючи особи, погляди, імена,

Вже не пам'ятаємо, хто ми і навіщо!

Можливо, Бог відкриє правду нам

Як можна бути чистим, але не зовсім.

Нас часто рвали, змушуючи впасти.

Ломали немов хмиз і у вогонь!

Але гордо тримати удар

Бо ми вміємо – не вміє ніхто!

Час зробив нас напівкровками

І від цього часто ніяково нам!

Все змішалося в крові:

Страх і спрага жити,

Ненавидіти весь світ

І весь світ кохати.

Латаючи рани, серцем чекаємо чудес!

Пускаємо коріння, тільки ґрунту немає!

І у відбитку Ангел чи Біс,

Блискнувши вискалом мовчки, гасить світло.

І в цій непроглядній темряві

Ми всі також ясно бачимо перед собою!

Але дивлячись в обличчя долі

Хтось став вільним,

Хтось - вічний ізгой!

Час зробив нас напівкровками

І від цього часто ніяково нам!

Все змішалося в крові:

Страх і спрага жити,

Ненавидіти весь світ

І весь світ кохати.

І розплющивши очі, ми йдемо на дно.

Я хотів би спливти, але знову тону!

Дай мені руку, друже!

Стань самим собою!

Все підірве навколо

Напівкровне виття!

Час зробив нас напівкровками

І від цього часто ніяково нам!

Все змішалося в крові:

Страх і спрага жити,

Ненавидіти весь світ

І весь світ кохати.

І розплющивши очі, ми йдемо на дно.

Я хотів би спливти, але знову тону!

Дай мені руку, друже!

Стань самим собою!

Все підірве навколо

Напівкровне виття!