Кто? - Гран-Куражъ

Кто?

Кто не слышит истошный крик,

Что летит над землёй?

Тот, кто к клейму на груди привык

И смешался с толпой,

Жадно рвущей на части счастье,

В пошлых мыслях людей погрязшей,

Звоном грязных монет пленённой,

Солнцем прожитых бед сожжённой в прах.

Миллионы безликих душ

Заблудились в слепом бреду,

Пеленою незрячих глаз

Жадно смотрят на нас.

Кто им заново даст прозреть

И с восторгом на Мир смотреть?

Кто откроет сознанью век то,

Чем стал человек?!

Кто

Мёртвой хваткой сжимает плеть,

Не скрывая лица?

Тот,

Тот, кто любит на боль смотреть,

Вырывая сердца

Жалких, преданных небом судеб.

Зная – всплесков борьбы не будет.

Позже кровью подпишут судьи…

Только кто же прочтёт их приговор?

Миллионы безликих душ

Заблудились в слепом бреду,

Пеленою незрячих глаз

Жадно смотрят на нас.

Кто им заново даст прозреть

И с восторгом на Мир смотреть?

Кто откроет сознанью век то,

Чем стал человек?!

Хто?

Хто не чує несамовитий крик,

Що летить над землею?

Той, хто до тавра на грудях звик

І змішався з натовпом,

Жадібно рве на частини щастя,

У вульгарних думках людей погрязлої,

Дзвоном брудних монет полоненої,

Сонцем прожитих бід спаленої на порох.

Мільйони безликих душ

Заблукали в сліпому маренні,

Пеленою незрячих очей

Жадібно дивляться на нас.

Хто їм наново дасть прозріти

І із захопленням на Світ дивитися?

Хто відкриє свідомість століття те,

Чим стала людина?!

Хто

Мертвою хваткою стискає батіг,

Чи не приховуючи обличчя?

Той,

Той, хто любить на біль дивитись,

Вириваючи серця

Жалюгідних, відданих небом доль.

Знаючи – сплесків боротьби не буде.

Пізніше кров'ю підпишуть судді.

Тільки хто ж прочитає їхній вирок?

Мільйони безликих душ

Заблукали в сліпому маренні,

Пеленою незрячих очей

Жадібно дивляться на нас.

Хто їм наново дасть прозріти

І із захопленням на Світ дивитися?

Хто відкриє свідомість століття те,

Чим стала людина?!