Trompe la mort - Georges Brassens

Avec cette neige à foison

Qui coiffe, coiffe ma toison

On peut me croire vue de nez

Blanchi sous le harnais

Eh bien, Mesdames et Messieurs

C’est rien que de la poudre aux yeux

C’est rien que de la comédie

Que de la parodie

C’est pour tenter de couper court

A l’avance du temps qui court

De persuader ce vieux goujat

Que tout le mal est fait déjà

Mais dessous la perruque j’ai

Mes vrais cheveux couleur de jais

C’est pas demain la veille, bon Dieu !

De mes adieux

Et si j’ai l’air moins guilleret

Moins solide sur mes jarrets

Si je chemine avec lenteur

D’un train de sénateur

N’allez pas dire «Il est perclus»

N’allez pas dire «Il n’en peut plus «C'est rien que de la comédie

Que de la parodie

Histoire d’endormir le temps

Calculateur impénitent

De tout brouiller, tout embrouiller

Dans le fatidique sablier

En fait, l’envers du décor

Comme à vingt ans, je trotte encore

C’est pas demain la veille, bon Dieu !

De mes adieux

Et si mon coeur bat moins souvent

Et moins vite qu’auparavant

Si je chasse avec moins de zèle

Les gentes demoiselles

Pensez pas que je sois blasé

De leurs caresses, leurs baisers

C’est rien que de la comédie

Que de la parodie

Pour convaincre le temps berné

Qu’mes fêtes galantes sont terminées

Que je me retire en coulisse

Que je n’entrerai plus en lice

Mais je reste un sacré gaillard

Toujours actif, toujours paillard

C’est pas demain la veille, bon Dieu!

De mes adieux

Et si jamais au cimetière

Un de ces quatre, on porte en terre

Me ressemblant à s’y tromper

Un genre de macchabée

N’allez pas noyer le souffleur

En lchant la bonde vos pleurs

Ce sera rien que comédie

Rien que fausse sortie

Et puis, coup de théâtre, quand

Le temps aura lève le camp

Estimant que la farce est jouée

Moi tout heureux, tout enjoue

Je m’exhumerai du caveau

Pour saluer sous les bravos

C’est pas demain la veille, bon Dieu !

De mes adieux

З цим снігом в достатку

Хто розчісує, розчісує моє руно

Ви можете прийняти мене як належне

Бланшований під джгутом

Ну, пані та панове

Це просто декорування вітрин

Це не що інше, як комедія

Яка пародія

Це спроба скоротити

Достроково

Щоб переконати того старого кад

Що вся шкода вже завдана

Але під перукою у мене є

Моє справжнє волосся яскравого кольору

Це не завтра, боже мій!

Про мої прощання

І якщо я виглядаю менш весело

Менш твердий на моїх скакальних суглобах

Якщо я ходжу повільно

У сенаторському поїзді

Не кажи "він каліка"

Не кажи: «Він більше не витримує». Це все комедія

Яка пародія

Історія про те, як спати

Нерозкаяний калькулятор

Щоб все це переплутати, переплутати все

У доленосному пісочному годиннику

Насправді, за кадром

Як у двадцять, я все ще бігаю риссю

Це не завтра, боже мій!

Про мої прощання

Що робити, якщо моє серце б'ється рідше

І повільніше, ніж раніше

Якщо я полюю з меншим завзяттям

Гарні дами

Не думайте, що я втомився

Про їхні ласки, їхні поцілунки

Це не що інше, як комедія

Яка пародія

Щоб переконати обдурений час

Що мої галантні вечірки закінчилися

Що я відступлю за лаштунки

Що я більше не буду змагатися

Але я все ще один пекельний хлопець

Завжди активний, завжди розпусний

Це не завтра, боже мій!

Про мої прощання

А якби ніколи на кладовищі

Одну з цих чотирьох ми несемо в землю

Схоже, я помиляюся

Якась жорстка

Не топіть вентилятор

Відпустити свої сльози

Це буде не що інше, як комедія

нічого, крім помилкового виходу

А потім, раптом, коли

Час розірве табір

Вірити, що жарт зіграний

Мені всі щасливі, всі веселі

Я викопаю себе зі сховища

Привітати під браво

Це не завтра, боже мій!

Про мої прощання