La mauvaise herbe - Georges Brassens

Quand l’jour de gloire est arrivé, comme tous les autres étaient crevés

Moi seul connus le déshonneur de n’pas être mort au champ d’honneur

Je suis d’la mauvaise herbe, braves gens, braves gens

C’est pas moi qu’on rumine et c’est pas moi qu’on met en gerbes

La mort faucha les autres, braves gens, braves gens

Et me fit grâce à moi, c’est immoral et c’est comme ça

La la la la la la la la, la la la la la la la la

Et je m’demande pourquoi, Bon Dieu

Ça vous dérange que j’vive un peu

Et je m’demande pourquoi, Bon Dieu

Ça vous dérange que j’vive un peu

La fille à tout l’monde a bon cœur, elle me donne au petit bonheur

Les p’tits bouts d’sa peau, bien cachés que les autres n’ont pas touchés

Je suis d’la mauvaise herbe, braves gens, braves gens

C’est pas moi qu’on rumine et c’est pas moi qu’on met en gerbes

Elle se vend aux autres, braves gens, braves gens

Elle se donne à moi, c’est immoral et c’est comme ça

La la la la la la la la, la la la la la la la la

Et je m’demande pourquoi, Bon Dieu

Ça vous dérange qu’on m’aime un peu

Et je m’demande pourquoi, Bon Dieu

Ça vous dérange qu’on m’aime un peu

Les hommes sont faits, nous dit-on

Pour vivre en bande, comme les moutons

Moi, j’vis seul, et c’est pas demain que je suivrai leur droit chemin

Je suis d’la mauvaise herbe, braves gens, braves gens

C’est pas moi qu’on rumine et c’est pas moi qu’on met en gerbes

Je suis d’la mauvaise herbe, braves gens, braves gens

Je pousse en liberté dans les jardins mal fréquentés

La la la la la la la la, la la la la la la la la

Et je m’demande pourquoi, Bon Dieu

Ça vous dérange que j’vive un peu

Et je m’demande pourquoi, Bon Dieu

Ça vous dérange que j’vive un peu.

Коли настав день слави, як і всі інші були вибиті

Я один знав безчестя не вмерти на полі честі

Я трава, добрі люди, добрі люди

То не я, що жваємо, і не я в снопи кладемо

Смерть покосила інших, добрих людей, добрих людей

І порадував мене, це аморально і ось як воно

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла

І я дивуюся чому, проклятий

Ти не проти, що я трохи живу

І я дивуюся чому, проклятий

Ти не проти, що я трохи живу

У кожної дівчини добре серце, вона віддає мені випадково

Маленькі шматочки її шкіри, добре приховані, щоб інші не торкалися

Я трава, добрі люди, добрі люди

То не я, що жваємо, і не я в снопи кладемо

Вона продає себе іншим, хорошим людям, хорошим людям

Вона віддається мені, це аморально і ось так

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла

І я дивуюся чому, проклятий

Ви не проти, щоб я комусь трішки подобався

І я дивуюся чому, проклятий

Ви не проти, щоб я комусь трішки подобався

Кажуть, чоловіки створені

Жити зграями, як вівці

Я, я живу один, і не завтра я піду їх правильною дорогою

Я трава, добрі люди, добрі люди

То не я, що жваємо, і не я в снопи кладемо

Я трава, добрі люди, добрі люди

Я вільно росту в безлюдних садах

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла

І я дивуюся чому, проклятий

Ти не проти, що я трохи живу

І я дивуюся чому, проклятий

Ти не проти, що я трохи живу.