La rose, la bouteille et la poignée de main - Georges Brassens

Cette rose avait glissé de

La gerbe qu’un héros gâteux

Portait au monument aux Morts

Comme tous les gens levaient leurs

Yeux pour voir hisser les couleurs

Je la recueillis sans remords

Et je repris ma route et m’en allai quérir

Au p’tit bonheur la chance, un corsage à fleurir

Car c’est une des pir’s perversions qui soient

Que de garder une rose par-devers soi

La première à qui je l’offris

Tourna la tête avec mépris

La deuxième s’enfuit et court

Encore en criant «Au secours !»

Si la troisième m’a donné

Un coup d’ombrelle sur le nez

La quatrièm', c’est plus méchant

Se mit en quête d’un agent

Car, aujourd’hui, c’est saugrenu

Sans être louche, on ne peut pas

Fleurir de belles inconnu’s

On est tombé bien bas, bien bas…

Et ce pauvre petit bouton

De rose a fleuri le veston

D’un vague chien de commissaire

Quelle misère !

Cette bouteille était tombé'

De la soutane d’un abbé

Sortant de la messe ivre mort

Une bouteille de vin fin

Millésimé, béni, divin

Je la recueillis sans remords

Et je repris ma route en cherchant, plein d’espoir

Un brave gosier sec pour m’aider à la boire

Car c’est une des pir’s perversions qui soient

Que de garder du vin béni par-devers soi

Le premier refusa mon verre

En me lorgnant d’un oeil sévère

Le deuxième m’a dit, railleur

De m’en aller cuver ailleurs

Si le troisième, sans retard

Au nez m’a jeté le nectar

Le quatrièm', c’est plus méchant

Se mit en quête d’un agent

Car, aujourd’hui, c’est saugrenu

Sans être louche, on ne peut pas

Trinquer avec des inconnus

On est tombé bien bas, bien bas …

Avec la bouteille de vin

Millésimé, béni, divin

Les flics se sont rincés la dalle

Un vrai scandale !

Cette pauvre poigné' de main

Gisait, oubliée, en chemin

Par deux amis fâchés à mort

Quelque peu décontenancé'

Elle était là, dans le fossé

Je la recueillis sans remords

Et je repris ma route avec l’intention

De faire circuler la virile effusion

Car c’est une des pir’s perversions qui soient

Qu' de garder une poigné' de main par-devers soi

Le premier m’a dit: «Fous le camp !

J’aurais peur de salir mes gants.»

Le deuxième, d’un air dévot

Me donna cent sous, d’ailleurs faux

Si le troisième, ours mal léché

Dans ma main tendue a craché

Le quatrièm', c’est plus méchant

Se mit en quête d’un agent

Car, aujourd’hui, c’est saugrenu

Sans être louche, on ne peut pas

Serrer la main des inconnus

On est tombé bien bas, bien bas…

Et la pauvre poigné' de main

Victime d’un sort inhumain

Alla terminer sa carrière

À la fourrière !

Ця троянда вислизнула

Сніп, що любить героя

Пронесено до Військового меморіалу

Як усі люди підняли свої

Очі бачити кольори підіймають

Я підняв її без докорів сумління

І я продовжив свою подорож і пішов за собою

Au p'tit bonheur la chance, ліф для цвітіння

Тому що це одне з найгірших збочень

Чим тримати троянду в руках

Перший, якому я його віддав

Зневажливо повернув голову

Другий тікає і біжить

Все ще кричить "Допоможіть!"

Якби третій мені дав

Парасолька потрапила в ніс

Четвертий зліший

Шукав агента

Бо сьогодні абсурд

Ми не можемо, не будучи недолугими

Квітка красивих незнайомців

Ми впали вниз, дуже вниз...

І ця бідна маленька кнопка

Розцвіла піджак

Про невиразного комісарського пса

Яке нещастя!

Ця пляшка впала

Ігуменської ряси

Виходячи з маси п'яним

Пляшка вишуканого вина

Вінтажний, благословенний, божественний

Я підняв її без докорів сумління

І я продовжив свою подорож у пошуках, сповнений надії

Відважне пересохло горло, щоб допомогти мені його випити

Тому що це одне з найгірших збочень

Чим тримайте під рукою благословенне вино

Перший відмовився від мого напою

Суворо дивиться на мене

— глузливо сказав мені другий

Щоб піти спати в іншому місці

Якщо третій, то без зволікання

У ніс кинув нектар

Четвертий зліший

Шукав агента

Бо сьогодні абсурд

Ми не можемо, не будучи недолугими

Тост з незнайомими людьми

Ми впали вниз, дуже вниз...

З пляшкою вина

Вінтажний, благословенний, божественний

Копи промили плиту

Справжній скандал!

Те погане рукостискання

По дорозі лежав забутий

Двома друзями, розлюченими до смерті

дещо збентежений

Вона була там, у канаві

Я підняв її без докорів сумління

І я пішов своєю дорогою з наміром

Для циркуляції чоловічого виливу

Тому що це одне з найгірших збочень

Потім тримайте рукостискання в руці

Перший сказав мені: «Геть до біса!

Я б боявся забруднити рукавички».

Другий, побожно

Дав мені сто копійок, до речі, фальшиві

Якщо третій, погано вилизаний ведмідь

У мою витягнуту руку плюнув

Четвертий зліший

Шукав агента

Бо сьогодні абсурд

Ми не можемо, не будучи недолугими

Потисніть руку незнайомцям

Ми впали вниз, дуже вниз...

І погане рукостискання

Жертва нелюдської долі

Пішла завершити кар'єру

До фунта!