Mélanie - Georges Brassens

Les chansons de salle de garde

Ont toujours été de mon goût

Et je suis bien malheureux, car de

Nos jours on n’en crée plus beaucoup

Pour ajouter au patrimoine

Folklorique des carabins, (bis)

J’en ai fait une, putain de moine

Plaise à Dieu qu’elle plaise aux copains.

(bis)

Ancienne enfant d’Marie-salope

Mélanie, la bonne au curé

Dedans ses trompes de Fallope

S’introduit des cierges sacrés

Des cierges de cire d’abeille

Plus onéreux, mais bien meilleurs, (bis)

Dame!

la qualité se paye

A Saint-Sulpice, comme ailleurs.

(bis)

Quand son bon maître lui dit: «Est-ce

Trop vous demander Mélanie

De n’user, par délicatesse

Que de cierges non encor bénits?

«Du tac au tac, elle réplique

Moi, je préfère qu’ils le soient, (bis)

Car je suis bonne catholique

Elle a raison, ça va de soi.

(bis)

Elle vous emprunte un cierge à Pâques

Vous le rend à la Trinité

Non, non, non, ne me dites pas que

C’est normal de tant le garder

Aux obsèques d’un con célèbre

Sur la bière, ayant aperçu, (bis)

Un merveilleux cierge funèbre

Elle partit à cheval dessus.

(bis)

Son mari, pris dans la tempête

La Paimpolaise était en train

De vouer, c'était pas si bête

Un cierge au patron des marins

Ce pieux flambeau qui vacille

Mélanie se l’est octroyé, (bis)

Alors le saint, cet imbécile

Laissa le marin se noyer.

(bis)

Les bons fidèles qui désirent

Garder pour eux, sur le chemin

Des processions, leur bout de cire

Doiv’nt le tenir à quatre mains

Car quand elle s’en mêl', sainte vierge

Elle cause un désastre, un malheur.

(bis)

La Saint-Barthélemy des cierges

C’est le jour de la Chandeleur.

(bis)

Souvent quand elle les abandonne

Les cierges sont périmés;

La saint' famill' nous le pardonne

Plus moyen de les rallumer

Comme ell' remue, comme elle se cabre

Comme elle fait des soubresauts, (bis)

En retournant au candélabre

Ils sont souvent en p’tits morceaux.

(bis)

Et comme elle n’est pas de glace

Parfois quand elle les restitue

Et qu’on veut les remettre en place

Ils sont complètement fondus

Et comme en outre elle n’est pas franche

Il arrive neuf fois sur dix (bis)

Qu’sur un chandelier à sept branches

Elle n’en rapporte que six.

(bis)

Mélanie à l’heure dernière

A peu de chances d'être élue;

Aux culs bénits de cett' manière

Aucune espèce de salut

Aussi, chrétiens, mes très chers frères

C’est notre devoir, il est temps, (bis)

De nous employer à soustraire

Cette âme aux griffes de Satan.

(bis)

Et je propose qu’on achète

Un cierge abondamment béni

Qu’on fera brûler en cachette

En cachette de Mélanie

En cachette car cette salope

Serait fichue d’se l’enfoncer (bis)

Dedans ses trompes de Fallope

Et tout s’rait à recommencer.

(bis)

Пісні вартової кімнати

Завжди були моїм смаком

І я дуже незадоволений через

Зараз ми вже не створюємо багато

Щоб додати до спадщини

Фольклор карабінів, (біс)

Я зробив один, проклятий монах

Дай Боже, щоб це сподобалося друзям.

(біс)

Колишня дитина Марі-шлюхи

Мелані, служниця священика

Всередині її маткових труб

Вводить священні свічки

Свічки з бджолиного воску

Дорожче, але набагато краще, (bis)

леді!

якість окупається

У Сен-Сюльпіс, як і скрізь.

(біс)

Коли його добрий господар сказав йому: «Чи так

Мелані надто багато просити від тебе

Не використовувати, з делікатності

Які свічки ще не освячені?

«Синиця за око, — відповідає вона

Я віддаю перевагу, щоб вони були (двічі)

Бо я хороший католик

Вона права, звичайно.

(біс)

Вона позичає тобі свічку на Великдень

Ви повертаєте його Трійці

Ні, ні, ні, не кажи мені цього

Це нормально тримати його так багато

На похороні відомого придурка

На пиво, побачивши, (повторити)

Чудова похоронна свічка

Вона їхала на ньому.

(біс)

Її чоловік потрапив у шторм

Paimpolaise був у процесі

Присвятити було не так безглуздо

Свічка до покровителя моряків

Цей побожний мерехтливий смолоскип

Мелані надала це собі (двічі)

Так святий, той юродивий

Нехай потоне моряк.

(біс)

Добрі віддані, які бажають

Тримайте їх у дорозі

Процесії, їх шматок воску

Треба тримати його чотирма руками

Бо коли вона втрутиться, свята діво

Це спричиняє лихо, нещастя.

(біс)

Сен-Бартелемі зі свічками

Це день свічок.

(біс)

Часто, коли вона відмовляється від них

Свічки застарілі;

Святе сімейство прости нас

Неможливо ввімкнути їх знову

Як вона ворушиться, як вона росте

Як вона смикається, (двічі)

Повертаючись до канделябра

Вони часто бувають дрібними шматочками.

(біс)

А оскільки вона не з льоду

Іноді, коли вона їх повертає

І ми хочемо їх повернути

Вони повністю розплавлені

І так до того ж вона не відверта

Це відбувається дев'ять разів з десяти (повторити)

Чим на семигілковому свічнику

Вона отримує лише шість.

(біс)

Мелані минулої години

Навряд чи будуть обрані;

Для ослів благословенний цей шлях

Ніякого порятунку

Також, християни, мої дорогі брати

Це наш обов'язок, пора, (двічі)

Щоб зайнятися відніманням

Ця душа в лапах сатани.

(біс)

І пропоную купити

Щедро освячена свічка

Що ми будемо горіти таємно

На криївці Мелані

Потихеньку викликають ту суку

Будь проклятий, щоб потопити його (двічі)

Всередині її маткових труб

І все треба було б починати спочатку.

(біс)