Les ricochets - Georges Brassens

J’avais dix-huit ans

Tout juste et quittant

Ma ville natale

Un beau jour, o gué

Je vins débarquer

Dans la capitale

J’entrai pas aux cris

D'"A nous deux Paris"

En Ile-de-France

Que ton Rastignac

N’ait cure, Balzac !

De ma concurrence

Gens en place, dormez

Sans vous alarmer

Rien ne vous menace

Ce n’est qu’un jeune sot

Qui monte a l’assaut

Du p’tit Montparnasse

On n' s'étonnera pas

Si mes premiers pas

Tout droit me menèrent

Au pont Mirabeau

Pour un coup de chapeau

A l’Apollinaire

Bec enfariné

Pouvais-je deviner

Le remue-ménage

Que dans mon destin

Causerait soudain

Ce pèlerinage?

Que circonvenu

Mon cœur ingénu

Allait faire des siennes

Tomber amoureux

De sa toute pre-

Mière Parisienne

N’anticipons pas

Sur la berge en bas

Tout contre une pile

La belle tachait

D' fair' des ricochets

D’une main malhabile

Moi, dans ce temps-là

Je n' dis pas cela

En bombant le torse

L’air avantageux

J'étais à ce jeu

De première force

Tu m' donnes un baiser

Ais-je proposé

A la demoiselle

Et moi, sans retard

J' t’apprends de cet art

Toutes les ficelles

Affaire conclue

En une heure elle eut

L’adresse requise

En échange moi

J' cueillis plein d'émoi

Ses lèvres exquises

Et durant un temps

Les journaux d’antan

D’ailleurs le relatent

Fallait se lever

Matin pour trouver

Une pierre plate

On redessina

Du pont d’Iéna

Au pont Alexandre

Jusqu'à Saint-Michel

Mais à notre échelle

La carte du tendre

Mais c'était trop beau

Au pont Mirabeau

La belle volage

Un jour se perchait

Sur un ricochet

Et gagnait le large

Elle me fit faux bond

Pour un vieux barbon

La petite ingrate

Un Crésus vivant

Détail aggravant

Sur la rive droite

J’en pleurai pas mal

Le flux lacrymal

Me fit la quinzaine

Au viaduc d’Auteuil

Parait qu’a vue d'œil

Grossissait la Seine

Et si, pont d' l’Alma

J’ai pas noyé ma

Détresse ineffable

C’est qu' l’eau coulant sous

Les pieds du zouzou

Etait imbuvable

Et qu' j’avais acquis

Cette conviction qui

Du reste me navre

Que mort ou vivant

Ce n’est pas souvent

Qu’on arrive au havre

Nous attristons pas

Allons de ce pas

Donner, débonnaires

Au pont Mirabeau

Un coup de chapeau

A l’Apollinaire

Мені було вісімнадцять

Просто й пішов

Моє рідне місто

Одного прекрасного дня, о форде

Я вийшов на берег

У столиці

Я не входив у крики

З "A nous deux Paris"

В Іль-де-Франс

Це ваш Растіняк

Не хвилюйся, Бальзаку!

З мого конкурсу

Люди на місці, сплять

Не насторожуючи вас

Вам нічого не загрожує

Він просто молодий дурень

хто йде в атаку

Маленький Монпарнас

Ми не будемо здивовані

Якщо мої перші кроки

Прямо привів мене

На мосту Мірабо

За кінчик капелюха

В Аполлінера

присипаний борошном дзьоб

чи можу я здогадатися

Метушня

Це в моїй долі

раптом спричинить

Це паломництво?

Що обійшли

Моє щире серце

Збирався діяти

Закохатися

З самого його попереднього

Паризька мати

Не будемо передбачати

На березі внизу

Всі проти купи

Краса забарвлена

Робити рикошети

Незграбною рукою

Я в ті дні

Я цього не кажу

Висовуючи груди

Виглядає добре

Я був на цій грі

Першої сили

Ти даєш мені поцілунок

Я пропонував

До пані

І я, не зволікаючи

Я навчаю вас цьому мистецтву

Усі струни

Угода виконана

За годину вона мала

Необхідна адреса

В обмін на мене

Я вибрав повний хвилювання

Її вишукані губи

І на деякий час

Газети минулого

Крім того, що стосується

Довелося вставати

Ранок знайти

Плоский камінь

Перемальовуємо

Від мосту Ієна

На Олександрівському мосту

До Сен-Мішеля

Але в наших масштабах

Тендерна картка

Але це було занадто красиво

На мосту Мірабо

Польотна красуня

Одного дня примостився

На рикошеті

І виплив у море

Вона мене підвела

Для старої бороди

Невдячний маленький

Живий Крез

Обтяжлива деталь

З правого боку

Я дуже плакала

слізний потік

Зробила мені два тижні

На віадукі Отей

Здається лише на перший погляд

Збільшив Сену

А якби, міст Алма

Я свого не втопила

Невимовне горе

Це те, що вода тече внизу

Ноги Зозу

Був непридатний для пиття

І що я придбав

Це переконання, яке

Решта мене засмучує

живий чи мертвий

Це не часто

Підемо до пристані

Ми не сумуємо

Ходімо геть

Дай, добродушний

На мосту Мірабо

Кінчик капелюха

В Аполлінера